Заміжня я вже 3 роки. Сама не розумію, як так довго протрималася, адже чоловіка не люблю і ніколи не любила.
Василь чудовий, розумний, добрий, успішний, дуже симпатичний. Але до зустрічі з ним я була вже закохана в іншого чоловіка, в Романа. Стосунки з яким були наче тайфун. З такою силою я в житті нікого не кохала і не полюблю більше. Але кось ми з ним дуже посварилися. Зазвичай завжди мирилися швидко, а тут кожен пішов на принцип, обидва пірнули в роботу, не помічали одного, ігнорували. Я постійно плакала, але при всіх говорила, що мені абсолютно байдуже…
Потім я познайомилася з Василем, своїм майбутнім чоловіком. Я чомусь вирішила, що побачивши мене з іншим, Роман не витримає. Але він витримав, подзвонив мені тільки і сказав, що я зруйнувала своє і його життя. Ще сказав, що після іншого ніколи мене не прийме. Якби я знала, як це далеко зайде, тоді б до Роми кинулася, але мені був 21 рік, в мені вирувала нерозумна гордість, і на пропозицію Васі вийти заміж, я погодилася. А сама все в душі сподівалася, що вже такого коханий не витримає, зупинить, а він взяв і одружився раніше від мене.
Зараз сиджу і не можу стримати сліз. Що ми наробили! У мене дочка, у нього син. Досі кохаємо одне одного, зустрічаємося таємно. Мені шкода чоловіка, дочку, Романову дружину, сина. Сам Рома злиться від того, що мене любить, вважає, що я псувала і псую йому життя, але відмовитися не може.
Я 24 години на добу думаю про нього. Чоловік не розуміє, що зі мною відбувається, думає, що у мене поганий настрій, але не знає, від чого, а мені ще гірше, адже Василь постійно мене оберігає, розуміє у всьому, піклується. А мені аж в голос кричати хочеться: «Не люблю, відчепися, не чіпай! Я хочк до Романа…».
Автор: Ксенія
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
