Не знаю, чи правильно я поступила, але вже «справа зроблена», як то кажуть.
Минулих вихідних син і ще 2 хлопчики і 4 дівчинки (всі вони-однокласники) вирішили поїхати в ТРК, щоб подивитися кіно, а потім, зрозуміло, поїсти бургерів. Компанія в 7 чоловік, домовилися їхати на маршрутці, кожен бере з собою гроші. За матеріалами
Ну, ми з сином вирішили і прийняли рішення, що 300 гривень буде досить: -100 гривень – квиток в кіно;
– 200р-на – поїсти, проїзд і т. д.
Була у мене тільки купюра 500 гривень. Дала її синові, сказавши, що здачу принесеш.
Діти відмінно розважилися, повернулися додому. Син мені і каже:
– Мам, у мене немає здачі, Соня забула гроші, вірніше, у неї були гроші тільки на проїзд. Вона попросила зайняти, я дав.
Загалом, пройшла неділя, понеділок, вівторок, але борг платежем червоний. Кажу синові, щоб нагадав, може, забула просто. Син нагадав, але віз і нині там.
Стала я міркувати. Ось, що прийшло мені в голову:
1. Я, звичайно, вірю синові, але, раптом, обманює і сам витратив, діти є діти. Хоча таких вчинків ніколи не було.
2. Може, хтось відібрав. Не можна таке на самоплив пускати, адже будуть і далі відбирати.
3. Соня могла обдурити, що немає грошей, щоб трохи погуляти на чужі.
4. У Соні, дійсно, не було грошей, або мама просто не дала більше 100 гривень.
Звичайно, я від цих грошей не збіднію, але ж і дарувати нікому не зобов’язана. Тим більше, дівчинка просила в борг (а син просто клявся, що так і було). З дівчинкою розмовляти не бачила сенсу, оскільки діти грошей не заробляють. Вирішила подзвонити мамі Соні. Далі наш діалог (маму Соні бачила тільки на зборах, особисто не спілкувалася):
-Доброго дня, Олено! Ви в курсі, що наші діти їздили в ТРК в суботу?
-Звичайно, привіт!
-Вам Соня нічого не говорила?
-Ні, а що?
Далі в дуже культурній формі розповідаю про ситуацію. Олена мовчить, навіть пауза повисла, а потім і каже:
-Ну, поступив Ваш син як джентельмен, пригостив супутницю. Що ще?
-Пробачте, яка супутниця в 13 років? Діти їздили компанією однокласників.
Подумала, пригостив дівчинку, і що?
-Що значить пригостив? Зайняв грошей на прохання Вашої Соні.
-Нехай самі розбираються, я не лізу.
-Що значить самі? Ваша дочка працює і заробляє, щоб борг повернути?
-А Ваш син нехай поводиться як годиться хлопчакам, вони повинні платити раз в кіно покликали.
-А Зрозуміло. Тільки їхали групою, а не парою, мій син особисто Вашу дівчинку нікуди не кликав.
Чесно, розумію, що розмова даремна, вже шкодую про дзвінок. Головне, в принципі, я з’ясувала: син не обдурив, а Соня і її мама-просто дві халявщиці. Напевно, розрахунок і був на те, щоб дочку пригостили і квиток купили. Ну, то таке, Бог з ними. Кажу цієї Олені, що мені все зрозуміло, нічого не треба, а надалі самі забезпечуйте свою неповнолітню дочку. Кладу трубку.
Осад залишився після розмови. Пам’ятаю, в класі третьому, син випадково дівчинці ручкою по рукаву білої блузки зачепив, і не відіпралося, мама подзвонила мені, я заплатила їм за зіпсовану річ. Дійсно, слід був великий, на видному місці.
Сьогодні син бачив Соню, надулася на сина, намагається і інших намовити, але не дуже вдається. Вона ж і надулася! Круто !!! Погуляла за рахунок сина, тепер він же і винен! Прикро і мені і дитині. Усвідомлюю, що дзвінок був помилкою.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
