Я заміжня, у нас з чоловіком глібом дворічна донечка Вероніка. Живемо у квартирі, яку колись отримала його мама. Робили ми в ній ремонт самі до народження дитини. Якраз перед тим, як мені йти в декрет, я попала на своєму підприємсті під скорочення і лишилася без роботи.
Але моя думка така, що заміжня жінка не зобов’язана працювати, її головний обов’язок – родина, дитина.
Але недавно я все ж вийшла на роботу, цьму посприяли чоловік і свекруха. Справа в тому, що з грошима у нас не дуже, ми брали кредит на ремонт в квартирі і на покупку машини, ще досі ці кредити виплачуємо. І от мені підвернулася непогана робота, і човік зі свекрухою почали мене вмовляти вийти з декрету раніше. Адже місце. де платять 10-12 тисяч зараз не так вже легко і знайти. Свекруха домовилася в дитсадорчку зі знайомою завідуючою, щоб Веронічку взяли у рік і 5 місяців в садочок.
На роботі мені тут все подобається, але відчуваю, що втомилася і хочу відпочити. До слова. якраз тому я, власне. і вийшла на роботу – щоб заробити на путівку спочатку в Туреччину хоча б. Тому гроші свої у сімейний бюджет я не кладу. Я все одно ще в декреті маю бути. Чоловікові. звичайно, це не подобається, але я в нього перестала брати гроші на дрібні витрати, на манікюр і косметолога, тож він вже цьому радий.
І ось я сказала чоловікові, що стомилася, що маю намір найближчим часом полетіти у відпустку. Гліб сказав, що йму не до морів з нашими кредитами, на що я відповіла, що можу полетіти сама з дитиною, так дешевше навіть, він образився. Його позицію, звичайно, підтримує свекруха.
Мало тогго, що Гліб і Тамара Василівна випхали мене на роботу раніше терміну, так ще й тепер не розуміють, що я хочу у відпустку! Адже я стомлююся, я взагалі не звикла працювати.
Та й поки донечка маленька була, я завжди лягала пізно, вставати рано не було необхідності, а тепер на роботі просто засинаю, підбадьорюючи себе постійно кавою і чаєм. Зараз теж вночі я нормально сплю, у мене постійне відчуття втоми і недосипання. По дорозі на роботу дрімаю в транспорті, у вихідні теж намагаюся довше поспати.
А свекруха, коли була у нас на цих вихідних, заявила мені: «Просто ти розледачіла, сидячи вдома, і добре, що робота вчасно підвернулася, а то ти так би і звикла нічого не робити, сама б і не шукала роботу, все на сина мого повісила! Краще б кредити йому допомогла виплатити!»
А нічого, що чоловік має бути годувальником своєї родини? Мені стало прикро і так себе шкода… Ну чому вони мене не розуміють, навіть не намагаються зрозуміти? Я ж і раніше не була такою енергійною, як чоловік. і взагалі, чому для гліба і його мами важливіші кредити. ніж моє самопочуття?
А я розумію, що, по-хорошому, навіть відпочити за тиждень на морі не встигну добре, така стомлена. Хочеть повернутися, попрацювати трохи, а потім ще в Єгипет. І не збираюся я ні під кого підлаштовуватися, життя одне, я не збираюся його на гасіння кредитів витрачати, подобається це комусь, чи ні.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
