fbpx
життєві історії
Чоловік мій звільнився з роботи і заліг на дно, як то кажуть, щоб уникнути фронту. Звичайно, Захар на 15 років за мене старший, я все розумію, не охота йому туди. Але мені стало важкувато фінансово, я не тільки нашу родину тягну, а і його стареньких батьків

Чоловік мій звільнився з роботи і заліг на дно, як то кажуть, щоб уникнути фронту. Звичайно, Захар на 15 років за мене старший, я все розумію, не охота йому туди.

Але справа в тому, що мені останнім часом, коли накопичення чоловіка закінчилися, стало важкувато фінансово, я ж не тільки нашу родину тягну, а і його стареньких батьків, за якими він доглядає, але я фінансово забезпечую – комунальні, ліки, якісна їжа, бо пенсії у них зовсім маленькі.

Я вийшла заміж у 26 років. Тоді я була роздавлена після невдалих стосунків із хлопцем. Я зосередилася на роботі в нашому сімейному магазинчику, щоб не накручувати себе. Потім магазин відремонтували, на честь цього батьки влаштували свято, покликали своїх друзів.

Тоді я й познайомилася з Зазаром, 41-річним розлученим чоловіком. Він не відходив від мене цілий вечір, робив компліменти та відпускав влучні жарти. Тоді він мені, до слова, не сподобався. Але за якийсь час він запропонував мені зустрітися. Я погодилася, бо хотіла забути свого колишнього хлопця.

Ми зустрічалися з Захаром рік, він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Але від початку все відбувалося не так, як я собі уявляла.

Я думала, що виходитиму заміж у розкішній білій сукні і моє весілля буде найпрекраснішим торжеством у моєму житті. Але Захар сказав, що він відкладає заощадження на випускний дочки. Тоді ми і до Туреччини після весілля у медовий місяць не полетіли через випускний Аліни. Ми розписалися та тихо відзначили цю подію у моїх рідних.

Після весілля я переїхала до будинку чоловіка, а з ним жили його батьки. Свекруха завжди хотіла здаватися жінкою з вищого суспільства, але коли я опинилась у неї вдома, то зрозуміла, що вищим суспільством тут і не пахне. Хазяйкою вона виявилася не дуже гарною.

Кілька місяців ми упорядковували будинок, мої батьки власним коштом відремонтували ванну кімнату, а я щодня то біля плити, то з віником у руках. До цього я могла звикнути, бо люблю, коли в хаті чисто. Але одне мене бентежило: стихійні візити доньки Аліни, яка приходила до тата за грошима. Мене вона ніколи не сприймала всерйоз, тільки-но помітно кивала при зустрічі.

Чоловік ніколи не шкодував грошей на свою дочку, особливо її випускний. Сукня випускниці коштувала дорожче, ніж моя весільна. А ще Захар подарував дочці та колишній дружині путівку до Туреччини, куди ми мали полетіти після весілля. А потім дівчинка не вступила на бюджет і чоловік спокійно заявив, що візьме всі витрати на себе.

Ну а я продовжила працювати у магазині батьків. Усі сімейні витрати лягли на мої плечі. Я купувала продукти, мої батьки нерідко завозили по два пакети м’яса та овочів для нас. А Захар продовжував дбати про доньку та оплачував рахунки свекрів.

Я дуже рада, що мій чоловік такий дбайливий батько та син. Але чому всі сімейні обов’язки та фінансові турботи на мені? Я взагалі молодша за нього і теж хочу відчувати себе коханою. Виявилося, що Захар тільки на словах такий люблячий і дбайливий.

І ось в Україні розгорнулися всім нам відомі події.

Чоловік мій звільнився з роботи і заліг на дно, як токажуть, щоб уникнути фронту. Звичайно, Захар на 15 років за мене старший, я все розумію, не охота йому туди.

Але мені останнім часом, коли накопичення чоловіка закінчилися, стало дійсно важкувати фівнансово, я ж не тільки нашу родину тягну, а і його стареньких батьків, у яких мізерні пенсії.

А тут ще недавно мій молодший брат вирішив одружитися перед тим як їхати на передову. І батьки виставили на продаж свію дачку. Я все розповіла Захару, а коли будинок продали, то віддали гроші братові.

Захар мій, як про це дізнався, змінився в обличчі, одразу сказав своїй мамі, а та подзвонила моїм батькам. Мовляв, вони не мали права так чинити зі своїм будинком.

Це ж смішно! Свекруха заявила, що мене видали заміж без посагу і частина суми від продажу будинку належить Захару, тим паче, він без роботи.

Зараз я вже думаю собі, чи правильно я зробила, що погодилася вийти за нього заміж? Чи варто й далі бути поруч з ним? Але й самій знову залишитися лячно у такий час.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.