Чоловік на вихідних їздив до своїх батьків по справах, і прихватив нашого сина. Я не заперечувала, оскільки запланувала в той день генеральне прибирання. Приїхали вони пізно ввечері, і відразу з наїздами на мене. – Це ти Павлика налаштовуєш проти моїх батьків? Мені так соромно було. Він ледь з автівки вийшов. – Я не до тої баби з дідом хотів! – А нехай частіше з онуком бачаться, тоді й їх полюбить.
На вихідних чоловік їздив до своїх батька з матір’ю, у Олега там справи якісь були, взяв з собою нашого сина. Так свекруха захотіла! – каже 35-річна Наталя. – А після повернення став похмурим, злим і нервовим. І навіть не говорить нічого. Павлик заплаканий… Я задаю питання – що сталося? Так він мені заявляє, що я спеціально сина проти його рідні налаштовую. Як з’ясувалося, що Павлик там закотив скандал, тому що не до тих бабусь з дідусем приїхали. Адже він подумав, що вони їдуть до моїх батьків і вже налаштувався на зустріч з ними.
Коли під’їхали до їхнього будинку, то їх вже зустрічала мати чоловіка. А коли Павло побачив, куди його привезли, то став вередувати: “мене не туди привезли, де моя бабуся, ти не та…” всі були здивовані. Ясна річ, що їм неприємно. Тільки до чого тут я? Я ж нічого про них поганого йому не говорила. Так вони чомусь вирішили, що це я сина так налаштувала проти них.
У Наталі цілком стандартна сім’я. Трирічний син, чоловік, квартира в іпотеці. Чоловік ходить на роботу в офіс, Наталя тільки виходить на повноцінну роботу після декретної відпустки. Вливається в колектив. Віддає перевагу брати завдання додому. Поки син спить, вона працює.
Декілька разів на тиждень мати виручає – гуляє з онуком, поки Наталя працює протягом дня. Якби не вона, то було б в рази складніше.
Мати мене з перших днів виручала. – каже Наталя. – Кожен день приходити не виходить, але навіть це її миття підлоги, прання і приготування їжі – значний внесок. Вона і в поліклініку з нею може сходити, і на майданчик. Батько завжди на машині відвозить-привозить, коляску виносить, по магазинам їздить.
Коли онукові виповнилося два роки, то батьки Наталі вже брали до себе його ночувати, щоб молодь розслабилася і відпочила. У них в квартирі і іграшок багато хлопчика, і одяг для перезміни є. І місце для сну йому виділили. З дідусем вони на баяні грають, з бабусею їсти готують.
Батьки мої від Павлика в захваті! Ні в чому йому не відмовляють. Коли він у них, то всю увагу приділяють йому. Ось він до них і прив’язався. Радіє кожній зустрічі.
А ось з батьками чоловіка відносини у Наталі інші. Давним-давно мати чоловіка була проти того, щоб її син брав Наталю в дружини. Адже до нього вона вже була одружена. Це було по юності, прожили вони менше року і розійшлися. Дітей не було.
Не треба було їм взагалі про це розповідати. – каже Наталя. – Я так і думала зробити, тільки чоловік запевняв, що в цьому немає нічого поганого. А свекруха спантеличена – розлучена! Та ще я старша за чоловіка на пару років. Так що вона була від мене не в захваті. Прийшла на весілля в чорному і аж до народження онука ми не спілкувалися.
Коли з’явився Павлик, та стала добрішою, змилостивилася. Зрозуміла справа, що відносини далекі від ідеалу, але ми стали спілкуватися. Приїжджали вони у свята, вітали нас, а ми їх. Коли свекруха дзвонить синові, то просто іноді запитує про внука і не більше.
Хоча я і кажу синові про те, що у нього дві бабусі і два дідусі, – продовжує Наталя. – У тата теж є батьки. Він слухає, але не сприймає. Іноді він взагалі про них не пам’ятає – так рідко бачаться.
… Коли вони їхали назад від свекрів, то Павлик заявив татові, що у нього лише одна бабуся і один дідусь. Так що чоловік образився не на жарт. Він вважає, що його рідні теж люблять онука. Завжди цікавляться ним, коли дзвонять, привіт можуть передати. І подарунки дорогі дарують на свята.
Потрібно частіше говорити синові про те, що бабусь і дідусів у нього кілька. А не двоє. Просто пробувати навчити рахувати, пригощати, заохочувати. Картинку намалювати зі всіма родичами.
Чесно кажучи, я так і робила весь час. – дивується Наталя. – Тільки хлопчик твердить одне і те ж. Я повідомила чоловікові, що таким чином проблему не вирішити. Потрібно їм частіше бачитися. Нехай погуляють з Павлом , поспілкуються. І не раз в сезон, а щотижня. Мої ж так роблять.
Так чоловік Наталі заявив, що моїм це простіше зробити. У них є автівка, вони молодші. Можуть брати внука до себе з ночівлею. А його вже у віці, хворіють, їхати на громадському транспорті доводиться.
Звичайно, п’ять зупинок без пересадок – це довго і важко! – не витримала Наталя. І не набагато мої і молодше. Про здоров’я моїх батьків чоловік просто нічого не знає. А так у них з цим теж не дуже.
Одним словом, чоловік начебто розуміє, чому так, тільки проблему треба вирішити. І розв’язати цю проблему повинна Наталя. Вона повинна все зробити так, щоб Павло полюбив його батьків.
Ми тепер тільки про це і говоримо. Кожен день. Син уперся, чоловік злий. Він не зрозуміє, чому нічого не змінюється.
Або частка правди в його словах і поведінці є? Може дитині передалася неприязнь Наталі до свекрів? Діти ж все відчувають. І причина не в рідкісних візитах бабусі і дідуся, а в чомусь іншому?
Що скажете з цього приводу? Цікава ваша думка!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
