Чоловік нічого не робить по дому. Вирішила його провчити, Роман тепер повинен навчитися сам доглядати за собою, тоді й повернуся назад.
Напевно, мало кому щастить мати таку свекруху, яка стане справді другою мамою. А мені в цьому плані дуже пощастило.
Із Наталією Іванівною ми познайомилися на роботі. Я прийшла працювати другим вихователем у дитячий садок, де вона працювала. Жінкою вона мені здалася дуже приємною і незважаючи на те, що у нас пристойна різниця у віці, ми стали з нею дружити.
Я могла розповісти їй про все на світі, а вона мене завжди слухала, могла дати пораду, пожаліти. Шкода, моя мама полинула на небо, коли мені було 15. А тому я дуже потребувала жінки, з якою у мене були б такі теплі стосунки. Ось із Наталією Іванівною все й склалося.
Вона розповідала, що в неї син на два роки старший за мене. Все казала, що чудовий хлопець. Але ми всі знаємо чудово, що мами добре говорять про своїх дітей. Якось Рома прийшов до неї на роботу і я мало не розтанула. Високий, статний, гарний, з гарними манерами. Він мені дуже сподобалася. Пізніше я дізналася від Наталії Іванівни, що я дуже сподобалася Ромі.
Якось він запросив мене на побачення, так і почалася наша історія кохання. Ми зустрічалися півроку і одружилися. І тоді я дізналася після весілля, що Роман взагалі нічого вдома не робить. Елементарно навіть яйце собі зварити не може!
Через півтора роки такого життя мене це втомило. Я розповіла свекрусі про своє невдоволення і вона погодилася, що сина в цьому плані погано привчила. Завжди всю роботу робила сама. Ось Рома і не навчився.
Тому ми з нею вирішили його провчити. Я переїхала жити до Наталії Іванівни, а Роман тепер повинен навчитися сам доглядати за собою, тоді й повернуся назад. Правильно я вчинила?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com