Чоловік нічого не робить по дому. Вирішила його провчити, Роман тепер повинен навчитися сам доглядати за собою, тоді й повернуся назад.
Напевно, мало кому щастить мати таку свекруху, яка стане справді другою мамою. А мені в цьому плані дуже пощастило.
Із Наталією Іванівною ми познайомилися на роботі. Я прийшла працювати другим вихователем у дитячий садок, де вона працювала. Жінкою вона мені здалася дуже приємною і незважаючи на те, що у нас пристойна різниця у віці, ми стали з нею дружити.
Я могла розповісти їй про все на світі, а вона мене завжди слухала, могла дати пораду, пожаліти. Шкода, моя мама полинула на небо, коли мені було 15. А тому я дуже потребувала жінки, з якою у мене були б такі теплі стосунки. Ось із Наталією Іванівною все й склалося.
Вона розповідала, що в неї син на два роки старший за мене. Все казала, що чудовий хлопець. Але ми всі знаємо чудово, що мами добре говорять про своїх дітей. Якось Рома прийшов до неї на роботу і я мало не розтанула. Високий, статний, гарний, з гарними манерами. Він мені дуже сподобалася. Пізніше я дізналася від Наталії Іванівни, що я дуже сподобалася Ромі.
Якось він запросив мене на побачення, так і почалася наша історія кохання. Ми зустрічалися півроку і одружилися. І тоді я дізналася після весілля, що Роман взагалі нічого вдома не робить. Елементарно навіть яйце собі зварити не може!
Через півтора роки такого життя мене це втомило. Я розповіла свекрусі про своє невдоволення і вона погодилася, що сина в цьому плані погано привчила. Завжди всю роботу робила сама. Ось Рома і не навчився.
Тому ми з нею вирішили його провчити. Я переїхала жити до Наталії Іванівни, а Роман тепер повинен навчитися сам доглядати за собою, тоді й повернуся назад. Правильно я вчинила?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери