Я жила сама в обласному центрі, коли зібралася виходити за Ореста заміж. Тому майбутня зовиця допомагала мені приміряти весільну сукню. Дізнавшись, скільки воно коштує, вона, звісно, передала це своїй мамі.
Відповіддю свекрухи було: «Як можна за такі гроші весільну сукню купувати?». І коли моя мама попросила її вибрати зі мною сукню, свекруха несподівано потягла мене у весільний салон і змусила купити пишну, незручну сукню, яка була їй до смаку.
Коли я чекала дитину, увесь цей період свекруха розмовляла тільки із чоловіком. Зі мною навіть не намагалася поговорити, зокрема й телефоном. Хоча я просила чоловіка дати мені слухавку.
І ось у день, коли ми дізналися про стать майбутньої дитини, свекор змусив її зателефонувати мені. Ми мило говорили, поки я не поділилася, що мої батьки пророкували іншу стать дитини.
У відповідь репліка свекрухи: «Куди вони лізуть?». І справді, куди. Адже це тільки моя мати матеріально допомагала нашій родині. Коли свекруха за кожну допомогу її синові (зауважте не мені, а синові) просила повернути його гроші.
Наприклад, ми прийшли якось у гості. Свекруха витягла мед і сказала: “Ось беріть, і 500 гривень віддавайте відразу”. Я мед не переношу, і я просто його не люблю.
Але чоловік не сперечався, що нам не треба, заплатив 500 гривень і забрав мед, який досі стоїть на кухні не відкритий. Хоча він у неї ніякого меду не замовляв.
Так ось моя мама від початку почала відкладати гроші нам на малюка. Переслала на пристойний візок і багато на що інше. Коли чоловік спробував дізнатися у своїх батьків, як конкретно вони допоможуть, як обіцяли раніше, свекри прикинулися, що не розуміють запитання.
І ось постало питання про прописку дитини. Щоб мені отримати допомогу, я повинна бути прописана з малюком. У мене є квартира у власності, однушка, яку мені купила мама. Я там прописана. З чоловіком ми живемо у квартирі, яку свекор купив на своє ім’я. Чоловік прописаний в іншій квартирі батьків.
Усі три квартири розташовані у різних районах міста. Чоловік вклав 300 тисяч гривень у квартиру, яку свекор купив на своє ім’я. Звичайно, він хотів прописати мене та дитину туди. Але свекри почали так відмовлятися, що чоловікові стало прикро.
Мені ж все одно. Дитину пропишу у себе. Вона моя і моєї мами. Але говорити “Куди лізуть твої батьки, фантазуючи про стать дитини”, свекруха більше не посміє, щиро кажу і вважаю, що я права. Ця людина мені абсолютно чужа й не потрібна в моєму житті.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.