fbpx

Чоловік вважав, що я повинна сама заробляти гроші на себе і дитину, тому навіть будучи в декретній відпустці, Петро не давав на особисті покупки мені ані гривні. Щоб хоч якось почуватись людиною, я придумала собі невеличкий бізнес, зранку пекла пиріжки, а на обід, коли малюк спав, а за ним доглядала моя мама, я бігла на базар, і продавала їх зголоднілим продавчиням. Та одного дня чоловік занедужав, і все змінилося

Чоловік вважав, що я повинна сама заробляти гроші на себе і дитину, тому навіть будучи в декретній відпустці, Петро не давав на особисті покупки мені ані гривні. Щоб хоч якось почуватись людиною, я придумала собі невеличкий бізнес, зранку пекла пиріжки, а на обід, коли малюк спав, а за ним доглядала моя мама, я бігла на базар, і продавала їх зголоднілим продавчиням. Та одного дня чоловік занедужав, і все змінилося.

У Олени був жадібний чоловік. Гроші заробляв, а дружині не давав. На його думку, вона цілком могла сама забезпечити себе і дочку.

Свої гроші він відкладав. Нову автівку купив. Потім гараж ближче до дому і т.д. Квартиру їм купили батьки з обох сторін, склалися і купили.

Так і жили: вона заробляла гроші для себе і дочки, Петро для себе.

Навіть, коли Олена сиділа вдома по догляду за донькою до двох років, Петро їй грошей не давав. Вона пекла вдома пиріжки.

Потім просила свою маму посидіти з дитиною, сама брала з собою два термоса з чаєм і кавою, пиріжки, ходила на ринок поруч з будинком і продавала їжу торговцям.

Коли вона вийшла на роботу, життя трохи налагодилося. Гроші в Олени з’явилися. Але тут Петро захворів. Потрібні були кошти на ліки, догляд, доглядальницю.

З хворого їх питати, начебто незручно. Олена впоралася абияк, своїми силами, поставила чоловіка на ноги, думала, він після цього зміниться, стане більш щедрим.

На превеликий жаль нічого не змінилося. Як був скупердяй, так і залишився.

Тоді Олена вирішила з ним розлучитися. Чоловік, як ніби-то і не сильно засмутився. Дав дружині розлучення. Спілкування батька з дочкою вони зберегли. Олена пішла до батьків. А Петро виплатив їй половину вартості квартири.

Через деякий час Петро знову захворів, на цей раз ще більш серйозно. Доглядати за ним, крім колишньої дружини, не було кому і вона його знову пошкодувала.

Через два місяці його не стало. А доньці, як єдиній спадкоємиці, дісталася квартира і пристойна грошова сума.

Олена з донькою продали квартиру чоловіка. Переїхали до Тернополя. Купили квартиру там. Дочка поступила в медичний університет.

Олена влаштувалася на роботу. Так всі грошики скупого чоловіка дісталися дружині і доньці, яких він не хотів утримувати за життя…

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page