Чоловіка відправили у відрядження в той час, як до нас мав навідатись мій свекор, тато Антона. Я його зустріла, нагодувала, все як годиться, і вже мала відправити на обстеження, як задзвонив телефон. Це була Віра, його донька. Зі всього, що я зрозуміла, батьки їй потрібні тільки тоді, коли їй щось від них потрібно – найчастіше, гроші!
Мене звати Олеся. Я заміжня. Нещодавно я знову дуже посперечалася з Вірою, сестрою свого чоловіка.
Так вийшло, що свекор потрапив до лікарні. Ніхто з його дочок жодного разу не провідав, не приніс домашньої їжі, не поміняв одяг. До свекра ходила тільки я та мій чоловік.
Виявляється, Валентина не спілкується з матір’ю і тому не приходить провідувати батька. А Вірі ніколи, звичайно: у неї ж діти. Чомусь про них вона не пам’ятає, коли йде гуляти з мужиками та закриває їх одних в квартирі.
Потім свекор одужав, і його виписали. Мій чоловік поїхав по роботі у відрядження. А тут свекор зайшов у гості. Він якраз приїхав на перевірку.
Ми з чоловіком уже давно не їздимо до села. Все через те, що я погано ладнаю зі своєю свекрухою. Зі свекром у нас гарні стосунки. Він ніколи не втручається, не дає жодних порад. А ось зі свекрухою ми не можемо порозумітися.
Я дуже засмутилася, коли дізналася, що у свекра зламався телефон, і він не може купити собі новий. Адже це неправильно: коли така не здорова людина ходить без телефону. А раптом йому потрібна допомога?
Тут мені зателефонувала Віра.
– Батько в тебе? Скажи йому: нехай приїде та забере дітей у село. Вони дуже скучили за бабусею та дідусем.
– А як він поїде до вас? На таксі? Може, ти сама привезеш дітей до села? Свекру зараз треба на обстеження йти. Може б, ти допомогла йому, провела б!
– Мені ніколи цим займатися. У мене багато справ! – відповіла мені Віра. Я розлютилася, зателефонувала чоловікові. Сказала, що Віра не хоче допомогти батькові, не хоче сходити разом із ним до лікаря.
Антон зателефонував Вірі та влаштував “бурю”.
– Ти чому за батьком не дивишся? Ти ж його донька? Чому ти не зможеш його до лікарні зводити?
– А чим же твоя дружина займається? Я маю четверо дітей! А у вас тільки двоє, і твоя дружина вільна. Може, вона відпроситься з роботи і відвезти свого свекра.
– Ти вже зовсім на голову сіла! Щойно тобі потрібна допомога батьків, ти одразу ж до них біжиш і забираєш у них і продукти, і гроші! А як тільки хтось із батьків погано себе почуває, то ви згадуєш про мою дружину! І все звалюєш на неї. Олеся і так цілий місяць до нашого батька ходила, а ти до нього не прийшла жодного разу. Нічого не принесла і не відвідала його жодного разу! Негайно допоможи батькові!
Віра зателефонувала мені та влаштувала “бурю”. Вона сказала, що я не людина і скаржилася на мене своєму батькові без кінця. І на свого брата також. Мій чоловік сказав правду: рідна дочка думала лише про себе. Вона постійно з батьків тягла гроші, а коли була потрібна допомога батькам, то все звалювала на мене.
Я провела свекра. А там уже чекала на нього Віра, яка зустріла мене “мутним” поглядом.
Але я просто розвернулася і поїхала на роботу.
Як мені далі поводитися з цими родичами, я просто не знаю.
Фото ілюстративне
