Чоловікові – 66 років, мені ще 50 немає. І ось він зліг. Такий собі напівовоч залишився. Але він вже ходить з паличкою, може налити собі чай, відрізати хліб і намазати простий бутерброд. Розум у нормі, мова також. І це все моя заслуга, бо я його доглядаю. Дуже хочу зробити собі за це подарунок – почати зустрічатися з іншим мужчиною.
Чоловікові моєму добре за 60, як я вже сказала, а ось мені ще й 50-і немає. За той час, що я піднімала чоловіка, я набрала майже 20 кілограм зайвих. Я завжди була фатально схильна до повноти, але тримала себе дієтою і спортзалом. У період його відновлення ні часу, ні грошей не стало – ні на дієту, ні на спортзал.
Все моє існування два роки було підпорядковано одній меті – підняти чоловіка.
Підняла. Зраділа. На велотренажер сіла, взялася за себе, почала менше їсти і бігати вечорами, схудла на 10 кілограм. Я знову стала собі подобатися! Але чоловікові погіршало недавно, вій майже лежачий тепер. Цілими днями, зранку і після роботи, у мене одне й те саме – налий мені чаю, протри мені окуляри, поправ мені ковдру, налий водички… Найняти доглядальницю – він проти, та й коштів зайвих немає.
Але навіть не в цьому справа – це все нормально, очікувано. Справа в іншому – в мені. Я ж молода і здорова і хочу відчувати себе жінкою у всіх сенсах! Ну, ви розумієте, про що я.
Дуже хочу зроити собі подарунок – почати зустрічатися з іншим мужчиною. У мене на роботі такий є: давно закоханий у мене вдівець Олександр. Хороша людина, дуже симпатичний, розуміє мою ситуацію. Але я ніяк не наважуся…
Якщо чесно, мені вже й сам чоловік натякав, мовляв, я буду не в образі, головне – не кидай. І подруги говорили, що мені це треба. І я сама розумію, що просто зів’яну, якщо буду лише чоловікові прислужувати, а про себе забуду… Адже так хочеться знову відчути щастя бути жінкою. бажаною і коханою!
От і що мені робити? Я дуже хочу дозволи ти собі зустрічатися з Олександром!..
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
- Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така