Чому брат повинен давати гроші сестрі, тим більше постійно? Він має своє життя, свою сім’ю, дитину. Сестра – доросла людина, будує своє життя сама. З нею все добре і дитина в неї вже не немовля. Брат їй нічого не винен!
– Чесно кажучи, я взагалі не розумію, як Поліна після розлучення за що живе! – Розповідає про подругу тридцятип’ятирічна Іра. – Удвох з дитиною, в орендованій квартирі, зарплата маленька, аліменти копійки. Добре ще, що мати трохи допомагає, підстраховує з дитиною. Хоч няньку не треба наймати…
Поліна, колишня однокласниця та гарна подруга Іри, розлучилася з чоловіком два роки тому.
У шлюбі подружжя, окрім дитини, нічого не нажило, тому життя своє Поліна після розлучення відбудовувала з нуля. Записала дитину до саду, знайшла роботу, зняла кімнату.
– Нормально живемо! – ділиться вона із подругою. – Пощастило і роботу знайти хорошу, зі зручним графіком та гарним начальством і квартиру зняти тут, у маминому районі, зовсім недорого…
Але Іра лише сумно хитає головою.
– Та де там нормально? – зітхає вона. – Зарплата на «хорошій роботі» – Квартира – без сліз не поглянеш! Полінка, звичайно, все там відмила, шпалери поклеїла простенькі. Стало краще, але ненабагато. Вікна старі, кути промерзають, сантехніка іржава, ремонту нормального не було. Після сплати оренди залишається у неї копійки. На ці гроші Поліні з дитиною треба одягатися, взуватись, їсти, їздити на транспорті, за сад платити…
Живе Поліна скромно, зайвого нічого не купує, вічно заощаджує, але не скаржиться. Півроку тому знайшла підробіток – прибирає квартиру у своєму під’їзді.
Починає вона прибирання у сусідки з самого ранку, і працює години до четвертої дня.
Працює сумлінно, з повною віддачею. Добре, що будинок близько – всього спуститися з сьомого поверху на п’ятий.
– А дитина з ким, поки вона працює?
– Іноді своєї матері веде, але найчастіше з собою бере – господиня не проти, знає її ситуацію. Мати теж зайвий раз навантажувати не хочеться. Наприклад, треба терміново забрати із саду з температурою, а з роботи не піти. Крім матері, Полина має ще рідного брата, на чотири роки старшого.
– І ось це у мене в голові не вкладається абсолютно! – розповідає Іра. – Брат – бізнесмен, справи, судячи з усього, йдуть непогано. Їздить на Крузері, живе із сім’єю у великій трикімнатній квартирі – іпотечній, звичайно, але все ж таки! Відпочивають постійно за кордоном. У березні літали до Таїланду, зараз у липні знову кудись на море вирушили з дружиною та з дитиною. Загалом живуть на широку ногу явно! При цьому про те, щоб хоч трохи допомогти Поліні і немає мови!
– Відносини, мабуть, погані у брата із сестрою, так?
– Ні! Що найдивовижніше – нормальні стосунки! Іноді дзвонять один одному, спілкуються. Зі святами обов’язково один одного вітають, племінникам привіти передають обидва. Причому я сама чула – не вимучене спілкування, як буває, а нормальне, тепле. Сміються, жартують, піддражнюють один одного так, весело.
За словами Поліни, брат знає, як живе і як заробляє сестра.
– І про прибирання сусідської квартири теж знає! – З обуренням розповідає Іра. – Ці гроші для нього – тьху! Він у ресторані просадить суму у кілька разів більшу. Ну чому не дати їх сестрі – просто так? Адже не чужі люди, родичі.
У Іри, така поведінка брата подруги в голові не вкладається, хоча деякі спільні знайомі не розуміють її обурення:
– Та чому він повинен давати сестрі, тим більше постійно? Він має своє життя, свою сім’ю, дитину. Сестра – доросла людина, будує своє життя сама. Вона не хвора, не убога, і дитина в неї вже не немовля. Брат їй нічого не винен!
А ви теж вважаєте, що заможний брат міг би й допомагати сестрі, тим більше за умови добрих стосунків?
Чи все правильно, дружба дружбою, а у кожного своя сім’я та свої проблеми і це правильно?
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
