Наша дитина – типовий споживач…
Я вважаю, що ми з чоловіком вклали в сина максимум. Спробували виховати з нього хорошу людину. Ми ніколи не піднімали на дитину руку, намагалися ростити його на добрих книжках і фільмах.
Але в якийсь момент все пішло під укіс. Син виріс і став для нас з чоловіком чужою людиною.
Відчувається, що ми йому не потрібні. За ті 14 років самостійного життя, які він жив один, ні разу не подзвонив сам, не поцікавився про наше з чоловіком здоров’я. Просто приємно було б почути нічого не значуще “мам, як у тебе справи?”.
Якщо дзвонить, то значить йому щось від нас треба: або інструмент який у батька хоче взяти, або грошей в борг…
Як така дитина вийшла? Мабуть, просто він таким народився, тому що двоє інших дітей нормальними людьми виросли.
Якщо в дитинстві його егоїзм практично не було видно, то чим старше він ставав, тим яскравіше виявлялися його не найкращі риси: користь, злість, меркантильність.
Для нього завжди на першому місці були гроші. Думаю, якщо б він зміг мене з чоловіком вигідно здати кудись в будинок пристарілих і при цьому отримати хорошу вигоду, то він би зробив це не замислюючись. Гірко.
Галина, м. Харків.
Фото – hodor.lol
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
