Це життєва історія моєї тітки Нідії. Їй 44 роки і від неї пішов чоловік. Вони прожили разом 21 рік.
Познайомилися на першому курсі інституту, вчилися в одній групі. Своєю увагою і завзятістю він зміг завоювати її серце, як виявилося назавжди. Після армії Надя і Андрій одружилися, продовжували вчитися в інституті, а на 4 курсі у них народилася дочка.
Свого житла не було і з огляду на обставини, що склалися жили то з його батьками, то з її, а потім і в гуртожитку. Перенесли багато труднощів і випробувань, роки були не зовсім простими. Андрій став займатися бізнесом, з’явилися гроші, а він щедра людина, любить свята, захоплива натура. Його оточення і спосіб життя тітки не зовсім подобалися. Це і пізній відхід на роботу, і пізній прихід додому. А іноді і зовсім не ночував удома, і завжди основною причиною була зайнятість на роботі.
Головою Надя розуміла, що він її обманює, але серцем не хотіла. Одинадцять років тому в черговій компанії він познайомився з жінкою і пішов до неї. Чотири місяці Надя і дочка не бачили Андрія. Він приходив додому в їх відсутність, забирав необхідні речі, писав записки, в яких говорив, що любить, але у нього настав непростий період в житті і потрібно визначитися, як жити далі.
Тітка зібрала всі речі, написала записку. Андрія, напевно, здивував її вчинок і він залишився. Потім обставини склалися так, що вони переїхали в інше місто. Здавалося, що все було добре, але в один прекрасний день Надя дізналася, що у Андрія є син. Вона знову спробувала його пробачити, поставитися об’єктивно до ситуації, що склалася, адже дитина народилася і повинна жити, адже вона не винна, що дорослі не подумали про неї. Але в душі, звичайно ж, щось сильно надірвалося.
У Андрія знову з’явився дальній об’єкт, знову було багато роботи, тепер він приїжджав додому лише на вихідні. Через кілька місяців на свій день народження він повідомив, що починає нове життя. Сказав, що приїхала та перша, з якою він розлучився одинадцять років тому. Вона завжди думала про нього, і у нього десь глибоко в серці таїлася любов до неї, що вони не можуть жити один без одного, разом їм легко і добре. Зібрав речі і пішов, думати навіть забув про тітку з дочкою.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – deon
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
