Чотири роки тому ми з чоловіком побралися. У Максима є розлучена мама і його старша сестра, вона заміжня і має дитину. Вони всі живуть в одній квартирі, а після весілля місяць ми пожили з ними. А тепер мама Максима переїхала до нас, в передмістя, бо в центрі Чернігова їй, мовляв, страшно.
Я все це розумію, але зовиці з дитиною там чомусь нормально.
У моєї свекрухи Ірини Богданівни своєрідний характер, завжди тисне на жалість, якщо чоловік мені купить якусь річ, вона запитує: «А де мені?». І при цьому вдає, що ображається.
Я не можу зрозуміти її логіки. Чоловік щодня зі свого заробітку більшу частину грошей дає їй, оскільки вона так підлаштувала, що він повинен завжди давати їй гроші. Я не проти, нехай дає, але коли грошей нам не вистачає елементарно на побутові речі, це мене не влаштовує.
Максим щодня переводить на карту своїй мамі 90% свого доходу – у нього поденна оплата. Я думаю, що це ненормально, тому що ми молода сім’я і тим більше живемо в країні, де все щодня дорожчає, самі ж бачите.
І ось у чоловіка виникли труднощі на роботі, не витягуємо орендовану квартиру, і він запропонував мені переїхати назад до мами разом з нею. Але мені стало сумно від того, що ми житимемо з його мамою, з сестрою, з її чоловіком і з її донькою.
Я йому пояснила м’яко, що мені в тому будинку не комфортно, тобто не можу почуватися і поводитися вільно. Максим це зрозумів, і сказав, що сам теж хоче жити окремо, у нього мама дуже холодна людина, він розповідав, що у підлітковому віці на його день народження прийшли його друзі привітати, а вона не впустила їх додому, бо не любить гостей.
Ірина Богданівна в цілому до мене ставиться нормально, каже милі слова, але скупо, ніби її змушують так ставитись до мене. Я помітила, що вона до всіх так ставиться, тобто така людина, що щось скаже добре, але в голові бажає поганого. Я одразу це зрозуміла.
Сьогодні, коли я сказала чоловікові про те, що хотілося б жити окремо і навіть без його мами, він поговорив зі своєю мамою, вона все сприйняла у штики. Казала йому: «Навіщо я тебе народила, якщо ти мене виставляєш? Одружився і все, крім дружини ніхто тобі не потрібен, взагалі не з’являйся в моєму житті і твоя дружина з дитиною також». Ось так.
Я не знаю, чому вона так думає і сприймає. Я зрозуміла б, якби їй було під 50-60, але їй всього 43 роки, здорова молода жінка. Я не очікувала, що вона так реагуватиме. Не знаю, чого їй не вистачає, вона любить гроші, чоловік прямо засипає її грошима можна сказати, у неї все є. А навіщо втручатися у наше життя, я не розумію.
Як їй усе пояснити нормально? Як виселити назад у свою квартиру до дочки? Чоловік каже, що вони там щось не поділили і мама не переїде. Хоч на стіни лізь, таке у мене життя.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
