Чуло моє серце – не треба було їхати до свекрухи в гості на цих вихідних, але чоловік вирішив, що так буде краще. Маму треба провідувати частіше. Ми пообідали, і я з дочкою вирішила прогулятись по селу. Ще будучи на вулиці я зустріла сусідку, яка прямувала до Ірини Іванівни на посиденьки. Та коли ми повернулися, нас чекала неприємна розмова, точніше, підслухана розмова.
***
Цими вихідними їздили з чоловіком і донькою до свекрухи в село і зовсім випадково, я дізналася, що я – погана невістка.
Я не підслуховувала, нічого такого, просто повернулася з прогулянки трохи раніше і, вийшло так, що тихо увійшла в квартиру, попрямувавши прямо в спальню, щоб роздягнути дочку.
Поки роздягала, до мене долинули голоси свекрухи і її сусідки (вони пили чай), а точніше, тільки свекрухи, яка скаржилася своїй подрузі на мене.
Як виявилося, я ось така невдячна людина, яка за весь час життя з чоловіком, її сином, ні разу навіть не подумала запитати у неї як його годувати і чим.
Не поцікавилася жодним рецептом, а вона так готувалася, що буде вчити мене готувати (ага, в 31 рік то я поняття не маю як готувати, мене вчити цьому треба) і тим більше не цікавлюся у неї як виховувати і доглядати за нашою шестимісячної дочкою.
Типу я вся така самостійна, і допомоги мені не потрібно (ну справляюся я сама, без мам), і взагалі чхати хотіла на її багатий досвід.
Далі навіть слухати не хотілося, я просто роздягла дочку і тихенько пішла в зал.
Прикро звичайно було, але по суті, як я можу запитувати про догляд за дитиною людину, яка тримісячну онуку ледь не нагодувала вишнею (добре чоловік вчасно зайшов і зупинив її), в чотири місяці дала їй банан (я потім тиждень мучилася з животом).
Та й з рецептами, вона ж навіть не помічає, що чоловік мій їсть що вона приготувала через силу і далеко не всі, а рецепти деяких страв, які чоловік все ж їсть, я у неї брала і до сих пір їх готую.
Ну не винна я, що до своїх років я і готувати вмію, і пляцки пекти (чоловік дуже любить цю справу і печу я щотижня), і до порядку в будинку мене з дитинства привчили, в тому числі, мама і секретам господарювання навчила, так що питати мені у неї практично не було чого.
Але виявилося, що я погань невдячна, ставлю її та її багатий досвід ні в що.
Звичайно, я зробила вигляд, що нічого не чула і продовжила з нею спілкуватися як і раніше, але осад неприємний залишився.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
