Чи й на розлучення вже подати? Ми тільки побралися у минулі вихідні з Микитою. Справили шикарне весілля у гарному заміському ресторані, зібрали всю рідню і найкращих друзів, було 70 гостей.
Весілля ми оплатили собі самі, адже маємо невеликий бізнес, разом працюємо і непогано заробляємо. Квартиру двокімнатну ми теж купили собі самі, вже в ній живемо три роки.
Батьки Микити намила весілля подарували машину, бо одної нам не вистачає, нам іноді по роботі зовсім в різні сторони треба їхати з Микитою. Машина не дуже дорога, не нова, але в хорошому стані, для роботи – саме те, тому ми задоволені і дуже дякували батькам.
А мої батьки і решта гостей дарували гроші. І вийшла, я вам скажу, дужке чималенька сума – 400 тисяч гривень, ми перерахували прямо вночі. На ці гроші ми планували поїхали в чудовий готель Карпатах і відпочити, а залишок перерахувати на потреби наших захисників.
Та ось все сталося так, що я тепер просто перебуваю у якомусь такому стані. що складно й описати. Навіть не знаю, чи кохаю зараз свого чоловіка, хоча ще кілька днів тому буде упевнена, що він той самий єдиний, кохання мого життя, з яким і в горі, і в радості, і до останнього подиху.
Справа до розбирання подарунків і підрахунку грошей дійшла у вівторок. Я дістала з шафи скриньку, у яку наша дружка складала всі подаровані конверти, а ми у весільну ніч просто витрусили в неї гроші, коли вперше рахували. Та скринька виявилася пустою!
Микита ж взагалі не здивувався. сказав, що у понеділок, коли я була на роботі, приходила моя новоспечена свекруха Марта Василівна і забрала всі гроші зовиці на квартиру.
Коли я витріщила на чоловіка очі, він сказав, що його сестра при надії, а батьки всі гроші витратили на нашу машину. Що він вирішив віддати подаровані нам на весілля гроші своїй родині, а мені не сказав, щоб не засмучувати перед весіллям. Що тепер він повноцінний голова нашої родини і я мушу поважати й приймати його рішення.
Ще Микита сказав, що в Карпати ми поїдемо, бо швидко заробимо потрібну суму. А про те, що його родичі нам колись повернуть ці гроші не сказав ані слова! Мене аж тіпало всю. І досі сіпає. І не розмовляю з ним.
І думаю: що робити? розповісти своїм батькам? Подати на розлучення? Чи є сенс залишатися в такій родині, з таким чоловіком і його родичами, які на таке здатні? У мене просто голова обертом йде від усіх цих думок. Буду вдячна за будь-які поради!
Автор – Олена М.
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
