Чим мене вразила моя свекруха? Заявою що не треба купувати нічого з одягу – у неї все є. Спочатку я не надала цьому сильного значення. А за пару тижнів отримала від неї пакет з речами.
Я щиро була здивована тим, що отримала – речі, в яких повзав мій чоловік 30 років тому.
Моя уява досі не може зрозуміти навіщо 30 років зберігати такі речі, невже ніхто зі знайомих не мав дітей і не було кому віддати?
Звичайно я розумію що це менталітет, є купа виправдань, але незважаючи на це щиро дивуюся цьому.
Може здатися що я невдячна невістка, але я проявила всі свою повагу і, перебравши пакет навіть залишила кілька сорочок і чепчиків для малятка.
А 30 років тому повзунки і сорочки робили з великим запасом. Начебто розмір один, а рукава на пару розмірів довше.
Але ось що робити з рештою речами? Продати? Але щиро сумніваюся що хтось забере «пакет для новонароджених з 30-річним стажем».
Викинути? Поки рука не піднімається. Зберігати 30 років для наступного покоління? – а сенс місце в квартирі займати?
Загалом поки пакет займає місце в шафі, але на ньому стоїть дата – коли дитині буде рочок + пара днів.
Якщо не скористаємося, виставлю в інтернет за шоколадку. Нехай когось порадує.
Фото ілюстративне з вільних джерел.
