Чим мене вразила моя свекруха? Заявою, що не треба купувати нічого з одягу — у неї все є.
Спочатку я не надала цьому сильного значення. А за пару тижнів до лікарні отримала від неї пакет з речами.
Я щиро була здивована тим, що отримала речі, в яких повзав мій чоловік 30 років тому.
Моя уява досі не може зрозуміти навіщо 30 років зберігати такі речі, невже ніхто зі знайомих не народжував і не було кому віддати? Не вірю!
Звичайно я розумію, що це менталітет, є купа виправдань, але незважаючи на це щиро дивуюсь цьому.
Може здатися що я невдячна невістка, але я виявила всю свою повагу і, перебравши пакет, навіть залишила кілька сорочечок і чепчиків для малюка.
А 30 років тому повзунки та сорочечки робили з великим запасом. Наче розмір один, а рукави на пару розмірів довші.
Але що робити з іншими речами?
І щиро сумніваюся, що хтось забере «пакет для новонароджених з 30-річним стажем».
Викинути? Поки що рука не піднімається. Зберігати 30 років для наступного покоління? А сенс місце в квартирі займати?
Загалом поки що пакет займає місце в шафі, але на ньому стоїть дата — коли дитині буде рік + пара днів.
Якщо не скористаємося, виставлю на продаж за шоколадку. Нехай когось потішить.
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
