Читаю тут багато подібних розповідей, спробую і сама розповісти цікаво. На щастя, я їхала не до чужих людей, у мене живуть родичі в німецькому селі.
Ось тепер і я у них живу, мені 26 років, працюю віддалено, мене до рідні відправили батьки, щоб я пересиділа у безпеці. У родичі свій сільський будиночок.
Села в Німеччині не дуже відрізняються від сучасних поселень під Києвом, наприклад. Я сильно сумую за своїм київським житлом. Ніщо не може замінити рідного міста та будинку.
У Німеччині безліч зовсім невеликих поселень. Вони настільки малі, що у них часом навіть магазинів нема. У таких селах практично всі будинки дуже старі, проте вони свого часу були збудовані на славу. Наразі жителі таких будиночків модернізують їх.
У будиночках є водогін та каналізація. Кам’яні двоповерхові будинки добре обігріваються, а у дворі навіть знаходяться невеликі городи.
Будинок, у якому мешкають мої тітка, дядько, а тепер і я, неймовірно милий. У ньому є кілька віталень та спалень, маленька дачна кухня і навіть два туалети! А раніше, як мені розповіли, в ньому й одного не було.
Проте останніми роками господарі все вдало переобладнали. Тепер у будиночку можна жити цілий рік.
У дворі ростуть ягоди, овочі та навіть величезна сосна, яка створює густу тінь влітку і рятує від спеки. По двору чудово помітно, що німці вміють не тільки активно працювати, а й відпочивати. Біля будинку розташовані кілька приємних місць для розслаблення і релаксу.
Хочу сказати кілька слів про інтер’єр. У сільських німецьких будинках не прийнято всюди розвішувати килими, що часто зустрінеш у наших селах. Обстановка більше йде у бік мінімалізму та комфорту: килимові покриття по всій підлозі, безліч зручних крісел та невеликих світильників.
Помітно, що німці дуже люблять затишок та порядок: у будинку явно немає нічого зайвого, проте багато де стоять гарні свічки. Увечері господарі зрідка їх запалюють, і в будиночку момент стає ще затишніше.
Не обходиться і без чисто національних цікавих дрібниць. Таких як, наприклад, є у дядька й тітки антикварний календар.
Я помітила і деякі подібності з нашими сільськими будиночками. Наприклад, у цьому особнячку стоїть справжній сервант із посудом. Виглядає дуже мило і не захаращує інтер’єр.
Село, в якому знаходиться будиночок, зовсім маленьке. Тут мешкає близько 180 людей. Більшість мають свої автомобілі, тому відсутність тут магазинів не становить особливого дискомфорту. До міста їхати машиною всього хвилин 10, а велосипедом – 20.
Якщо чесно, село це і не виглядає селом. Надворі неймовірно акуратно і чисто. Складається враження, що ти гуляєш передмістям.
Мешканці таких сіл самі дбають про зовнішній вигляд вуличок, на яких живуть. Вони підстригають газони, прибирають біля своїх будинків та й загалом стежать за станом доріг. Багато хто прикрашає територію біля воріт будинку на честь свят. Наприклад, на честь Великодня часто на кущах можна побачити великодні різнокольорові яйця.
До речі, цьому селу близько тисячі років! У ньму багато історичних будівель і церква. Неподалік росте ліс, а за ним справжній середньовічний замок! Ось у таких селах живуть німці. Я щаслива, що маю можливість пожити тут, але неодмінно повернуся в Україну.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
