fbpx
життєві історії
Дарина була просто надзвичайною нареченою і здавалася спокійною, але один Бог знав, що творилося у неї на душі, поки в руках не виявилося свідоцтво про одруження. Ось саме тоді її відпустило, вона посміхнулася вперше за весь день і розслабилася

Даші 25, дівчина вона красива, розумна, фігуриста, брюнетка з неймовірно красивими блакитними очима. Прийшла вона зовсім недавно працювати до нас на підприємство і частенько стикаючись з нею, я думала, що такого приємного, легкого в спілкуванні людини потрібно ще пошукати.

Загалом дивилася я на Дашу і думала, що відбою від кавалерів у неї напевно немає!

Частенько вона мене виручала по роботі, зовсім не вимагаючи нічого натомість. Полюбили ми дівчину всім колективом, а одного разу, дізнавшись її історію, були сильно здивовані…

Народилася і виросла Дарина в одному з невеликих провінційних містечок. Батьки її досить заможні люди, все робили для своєї єдиної дочки. Закінчивши школу, поступила дівчина в хороший ВУЗ, а отримавши диплом зібралася заміж за ,,чудового”, як думала вона тоді, хлопця.

Батьки звичайно були не раді цьому шлюбу, вважали, що рано та й не пара він Даші зовсім, але дочка любили і поважали будь-які її рішення.

Почалася підготовка до весілля. Вже встигли купити обручки, зшити шикарне весільне плаття, замовили ресторан, лімузин. Залишилося тільки дочекатися дня одруження.

З ініціативи нареченого, молоді повинні були зустрітися біля дверей ЗАГСА. Так вирішили, минаючи викуп та інші весільні традиції.

У призначений день Дарина з красивою зачіскою в своєму весільному вбранні була просто чарівна. Правда плаття довелося вшити, так як від хвилювання наречена сильно схудла.

Кортеж нареченої до дверей ЗАГСА прибув раніше призначеного часу, тому відсутність нареченого нікого не здивувало, але час йшов, гості почали помітно нервувати, на нареченій вже лиця не було, коли під’їхав наречений…

Він був один, у звичайній футболці і джинсах…

– Так що трапилося? – підбігла до нього приголомшена Даша.

– Нічого, я передумав на тобі одружуватися, – він вимовив ці слова так буденно, просто, розвернувся і пішов до машини.

Дарина залишилася одна біля дверей ЗАГСА, вона сіла на сходинки і заплакала, а навколо стояли перешіптуючись численні гості. Що було далі стерлося з пам’яті геть.

Батьки тоді зробили все, щоб дочка прийшла в себе: оплатили їй навчання закордоном, а потім допомогли перебратися до столиці і влаштували на роботу. Так Даша виявилася в нашій компанії.

У рідне місто дівчина жодного разу не приїжджала, боялася, що всі почнуть тикати в неї пальцем, згадуючи ганьба, який вона пережила.

У місті, життя її потихеньку налагоджувалося, на роботі вона зарекомендувала себе, як прекрасного фахівця, обзавелася друзями, тільки ось хлопця з нею ніхто жодного разу не бачив.

А потім з’явився Андрій, про нього Даша не говорила нікому, тіВони збиралися одружитися незабаром, але щастя в очах подруги я так і не могла розгледіти.

Так, він був їй подобався, але про любов вона ніколи не говорила.

А одного разу заявила:

– Дівчата та не хвилюйтеся ви, він мене теж не любить!

У нас аж щелепи відвисли від такої заяви.

– Навіщо тоді ви одружитеся?!

– Так треба, йому для кар’єри, статус одруженої людини необхідний, мені ж для міцного чоловічого плеча поряд. Втомилася я вже від самотності. Та й взагалі, нарешті – то вийду заміж!

Тут Даша розплакалася так, як ніби стримувалася не один рік, ми заспокоювали її, як могли, відмовляли від цього шлюбу, але вона залишилася непохитною.

Такий пишного і розкішного весілля я ще не бачила. Схоже батьки Дар’ї і наречений постаралися на славу. До того ж з боку нареченої було дуже багато запрошених, приїхали всі, хто був на попередньому торжестві.

Як і слід було, був викуп, потім молоді та гості поїхали в ЗАГС.

Дарина була просто надзвичайною нареченою і здавалася спокійною, але один Бог знав, що творилося у неї на душі, поки в руках не виявилося свідоцтво про одруження. Ось саме тоді її відпустило, вона посміхнулася вперше за весь день і розслабилася.

You cannot copy content of this page