День народження онучки ми вирішили відсвяткувати у нас дома. Наш син вже три роки, як на небесах, але невістку з онучкою ми дуже щасливі бачити в будь-який час дня і ночі. Вони моя радість. Саме тому я з дочкою і чоловіком порадившись, замовили на її уродини аніматора – білосніжного і великого ведмедя. Ви собі не уявляєте, яка Галинка була щаслива. Тільки щастя тривало до того часу, поки з будинку не вийшла моя сусідка.
Життя наше важке і не передбачуване, ніколи не знаєш що чекає на тебе за поворотом. Та всі ми радіємо сьогоднішньому дню і віримо у чисте і світле майбутнє. Принаймні наша сім’я завжди живе за правилом бути чесним і щирим у стосунках.
З чоловіком ми живемо у маленькому містечку на Черкащині. У нас двокімнатна квартира у п’ятиповерхівці. Виховали ми за життя двоє діток.
Дочку Оксану і сина Романа. Обидвоє наших дітей вже давно, як вилетіли з сімейного гніздечка. Оксана наша, так сталось, що на даний час проживає з сім’єю в іншій області.
А сина Романа, вже три роки, як немає з нами. Важка недуга забрала його в нас. Сказати, що ми важко пережили всі цю втрату, це нічого не сказати.
Мені ще й досі здається, що мене “колить”, а в голові нерозуміння чому? Адже син залишив по собі гарну сім’ю. Мою чудову невісточку Марічку і мою дорогу внучечку Галинку.
Вони дорогі моєму серцю люди, саме вони допомагають мені знову радіти життю.
Невісточка часто телефонує, а відтак і вони часті гості в моєму домі, де я завжди чекаю і рада їх бачити.
Цього тижня у моєї внучки день народження, їй виповниться чотири роки. Ми з дідусем, і долучилась дочка, зробили для неї гарні подарунки, а ще сюрприз, про який вона і не здогадувалась.
Це свято ми всі святкуватимемо у мене, адже я вже важко переношу дорогу. Наш сюрприз це білий ведмідь який буде вітати нашу Галинку і танцювати для неї.
Яка щаслива була внучечка, вона і танцювала і плескала в долоньки, обнімала мішку. Та моя сусідка, як завжди, не залишилась осторонь зі своєю заздрістю.
Вона почала вигукувати: “Зупиніть цю музику. У нас зараз не час для танців, і гроші, які ви потратили на цього звіра, краще б дали на ЗСУ”.
Свято наше було зіпсоване.
Через всі ці вигуки ми попрощались з аніматором, і пішли трохи засмучені до квартири. Звісно, що ми намагались Галинку відволікти від цієї події.
Та що казати, аж самій було неприємно. Ось вміють люди, так напакостити іншим. Незважаючи на дитину, вона зчинила цю “бурю”.
Зіпсувала дитині свято.
Як їй тепер живеться, поряд зі мною по сусідству?
Я б так в житті не зробила…
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“