fbpx
життєві історії
Денис із невісткою пожили трохи у моїх батьків взяли кредит та переїхали на іншу квартиру. Саме за тиждень до цього мама подарувала молодим непогану суму грошей «для старту». Прийшли ми до брата на новосілля якраз перед новим роком. На стіл поставили кілька блюдечок з бутербродами зі шпротами, насіння соняшника, чай та печиво “Марія”

Я щаслива дружина і мама двох чарівних дітей, хлопчика і дівчинки. У нас у родині все добре, з роботою, почуттями і, дякувати Богу, здоров’ям. У мене є можливість підтримувати хороші, теплі стосунки з мамою, татом та єдиним братом Денисом. Принаймні так було до недавнього часу.

Хоч мій брат і старший за мене, він завжди ставився до мене з повагою. У школі я навчалася добре, йшла на медаль, тоді як йому навчання не давалося. Саме я й допомагала йому, коли почалися серйозні проблеми під кінець року у 7 чи 8 класі.

Так, що далі… ми в сім’ї все пухкі і обожнюємо солодке. Однак саме я завжди говорила, що хочу сидіти на дієті і віддавала братові всі смакоти, адже я дівчинка. Знала б, що дієта ніяк не позначиться на моїй фігурі, напевно, сама б з’їдала всі цукерки поспіль і не ділилася з ним. Але це так, жарт.

Що я хочу сказати, то це те, що завжди любила свого старшого брата, та й зараз теж продовжую його любити, незважаючи ні на що.

Денису, моєму брату, з дівчатами щастило не дуже, хоча він виріс досить симапатичним. Та ось рік тому він нарешті одружився.

Для мами це було власне свято, самі розумієте, синок дружину знайшов. Весілля як у людей, гості та все інше. До речі, моє весілля пройшло набагато скромніше і велику його частину оплачували свекри.

Денис із невісткою пожили трохи у моїх батьків взяли кредит та переїхали на іншу квартиру.  Вони відокремилися від нас і нікого не запрошували в гості. Хоча, треба сказати, що до весілля і доки вони жили у мами з татом, Віка дуже тепло до всіх ставилася, намагалася всім сподобатися.

Потім вони зробили у квартирі ремонт і настав час кликати гостей на новосілля. Було це якраз за тиждень до нового року. Прийшла я з дітьми (чоловік працював), її та наші з Денисом батьки. Це було не описати словами. На стіл поставили кілька блюдечок з бутербродами зі шпротами, насіння соняшника, чай та печиво “Марія”.

Мама, на щастя, принесла пиріжків, які напекла якраз для походу в гості, а я взяла з собою торт та пляшечку червоного. Цим і повечеряли.

Ні, не думайте, що я обмовляю молоду пару без солідного початкового капіталу. Саме за тиждень до цього мама подарувала молодим непогану суму грошей «для старту». Тому приготувати або замовити доставку чогось пристойніша можливість була. Ну, хоча б піци чи суші.

2 січня на День народження невістки ми вирішили не приходити, хоча привітали її в повідомленнях. Брат, як, втім, і вона, заробляє непогано, і прогодувати себе вони можуть, але ходити до них на гостини тепер зовсім немає бажання.

Це ж треба бути такою скупенькою, як наша Віка! В голові просто не вкладається. Ось такі справи у нас, дякую, що прочитали. Всіх з новорічними святами!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page