fbpx

Денис ще дочекався виписки моєї Уляни з дитинкою, а вже наступного дня зібрав речі, і переїхав жити до батьків у сусідню область. – Я не зможу все життя присвятити такій дитині. Вибачте, далі без мене, – і закрив за собою двері. І ось тепер, коли Уляна працює, а я дома, оскільки вже на пенсії, Богданка повністю лягла на мої плечі. Ви не уявляєте, як це важко

Денис ще дочекався виписки моєї Уляни з дитинкою, а вже наступного дня зібрав речі, і переїхав жити до батьків у сусідню область. – Я не зможу все життя присвятити такій дитині. Вибачте, далі без мене, – і закрив за собою двері. І ось тепер, коли Уляна працює, а я дома, оскільки вже на пенсії, Богданка повністю лягла на мої плечі. Ви не уявляєте, як це важко.

Я ростила свою Уляну одна. Чоловік пішов до іншої жінки, вона йому й подарувала двох синів, наша Уляна Ярослава абсолютно не хвилювала. А мені довелося з донькою якось виживати. Але нічого, ми жінки сильні – впоралася, вибору не було. Зуміла оплатити їй університет. Здавалося б, все буде добре.

Уляна вийшла заміж в 21 рік за хлопця, з яким разом вчилися. Житла у нього свого не було, а тому ми жили всі разом в моїй квартирі. Денис був хорошим хлопцем – без шкідливих звичок, гроші додому приносив, Уляну мою любив. Єдине, що дітей у них все не було.

Виявилося, що в Уляни моєї проблеми по-жіночому і це майже не лікується. Вона думала, що Денис покине її, але ні. Він залишився з нею, і у всьому підтримував. Так вони і жили, не сумували, складаючи гроші на своє житло. І ось в 40 років Уляна дізнається, що при надії. Ми були не дуже радій цій звістці, адже вік небезпечний. Лікарі говорили нам, що може закінчитись все плачевно. Ми довго все обдумували, і вирішили ризикнути, але скажу наперед – даремно…

Внучка з’явилася на світ – не здоровою. Не буду описувати все, що наговорили нам лікарі, це дуже для всіх нас важко. Але раз дитина є, ми вирішили, що будемо піклується про неї. Але так вирішила тільки я і Уляна. Денис в той же день зібрав речі і поїхав до батьків, які жили в іншій області. Сказав, що такої дитини йому не треба. На розлучення подав.

Уляна незабаром пішла працювати, а я на пенсію і сидіти з онукою. Ось уже минуло сім років з того часу, Богданка все так і лежить, не розмовляє. Я страшенно втомилася від всього цього, а дочка мене не розуміє. Я навіть не знаю, що тепер робити.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page