Діма сказав, що весілля зараз не на часі й хоче купити на відкладені на весілля гроші машину, він все вже вирішив.
Живемо із хлопцем уже три роки, нам по 26 років. Багато разів планували весілля, навіть гроші відкладали, бо батьки Дмитра допомогти нам не можуть, будують дачу.
У мене одна тільки мама і молодша сестра, якій мама оплачує навчання, тому нам розраховувати нема на кого. Минулого літа вже вирішили точно розписатися, але на накопичені гроші Дмитро вмовив мене поїхати у відпустку в Карпати. Знову відклали весілля.
Тепер же він каже, що можна і без весілля обійтися, просто розписатися і все, зараз свята не на часі, а грошам, які ми зібрали для весілля, можна знайти корисніше застосування, наприклад, купити машину, каже, що батьки добудують дачу і буде на чому до них їздити.
Я бачу, що він уже все вирішив і переконувати його марно, ось тільки перед подругами соромно, що я їм називала навіть дату нашого весілля, тепер вони запитують, коли наступного разу буде.
Ще й мама постійно каже, що подруги давно вже все заміжня і є діти, тільки я одна і залишилася, досиджуся, що ніхто і не візьме. Останній раз ми з нею мало не посперечалися, коли вона вкотре завела розмову про моє заміжжя: «Поки ти народиш дитину, твої однокласниці вже онуків у школу проводжатимуть». Я тоді стрималася, все ж мама, але й сама розумію, що вона має рацію, що їй перед знайомими незручно, коли ті запитують про мене.
Моя сусідка, старша за мене на три роки, вийшла заміж за іноземця і поїхала жити до нього на батьківщину. Сина вона народила вже там, коли їй було 27 років, то там усі мами дивувалися, що вона в такому віці вирішила народжувати. У них прийнято спочатку здобути освіту, зробити кар’єру, пожити трохи для себе, а вже потім, років до 35 народжувати дитину.
Це у нас, якщо у 20 років дівчина не вийшла заміж, то вже вважається старою, яку всі спочатку засуджують, а потім жаліють. Я вже згодна і без весілля оформити стосунки, але щось мій Діма більше про це не згадує, може його влаштовує і такий варіант. І так все приготовлено і прибрано, так навіщо йому поспішати.
Поки ще чекатиму, сама пропонувати не буду. Якщо раніше я так чекала моменту нашого весілля, то тепер і сама не впевнена, чи цього хочу. Можливо, моя доля – зовсім інший чоловік?
Фото – ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
