Існує думка, що чоловіка в ЗАГС затягнути складно. Втім, переважна більшість рано чи пізно йдуть. З потрібної жінкою, під тиском обставин, в силу соціальних, матеріальних або демографічних причин. Ну це я жартую, щоб ви розуміли.
Але є у мене сім’я знайома, де дорога до заповітного порога була мудрованою і звивистою.
– На наступного тижні хочу чоловікові сюрприз влаштувати, – сказала мені сьогодні на роботі Христина, – квитки нам на концерт візьму. П’ять років з дня весілля, як ніяк.
– Як 5 років? – питаю, маючи на увазі наявність сина-третьокласника і 4-у дочку.
Сумнівів у батьківстві Стаса у мене немає, Христина яскрава блондинка, а дітлахи – копія тата, брюнета східної зовнішності.
– А так, – відповідає Христина, – в ЗАГС ми зі Стасом дійшли, коли я вже чекала Аліску. Так-то ми разом живемо вже 13 років, але у нас все не по порядку вийшло.
І у Христини, і у Стаса нинішній шлюб 2-й за рахунком, перший раз Христина вийшла заміж в 18 років, через рік подружжя розлучилося, дітей не було. Приблизно така ж історія сталася і з її нинішнім чоловіком. Зараз подружжю 38 років і 41 рік відповідно.
– В різний час і мені, і Стасу, прийшла в голову думка підкорювати столицю, – продовжує розповідь Христина, – в місті і познайомилися, стали жити разом, квартиру знімали. Заробляли важко, про покупку житла і мови не було. А без житла, яка сім’я?
А через три роки Христина дізналася, що чекає дитину.
– Ну жили, і жили, – каже вона, – Стас сказав, що дитину він визнає, але пропозицію так і не зробив. Так чесно кажучи, мене і саму це особливо не напружувало: один для одного ми були сім’єю і вели себе, як чоловік з дружиною, і відчували себе також. У мене стільки знайомих пар, які дружно жили разом в цивільному співжитті, а розлучилися саме після офіційної реєстрації шлюбу!
Христина і Стас їздили в гості до родичів і з її боку, і з його боку. Його батьки взяли Христину, а ось її мама виходила з себе, коли бачила доньку з животом, цивільним чоловіком і без штампа в паспорті.
– Ну треба ж, – вимовляла вона дочки, – пузо на ніс лізе, а ви не розписані. Від людей соромно. Що я їм скажу?
– Ну скажи, що розписалися, – відмахувалася дочка, ніхто ж з тебе свідоцтво про шлюб не просить.
Народився син, ніякого прочерку в свідоцтві про народження у нього не було, але тато і мама залишалися в колишньому холостяцькому статусі. А через кілька років Христина знову зібралася стати мамою. Тут вже вона і сама задумалася: друга дитина буде, житло знімне, статус невизначений.
– І мама буквально вже вовком вила і на Стаса при черговому приїзді насварила, – згадує жінка – не прямо йому все висловила, а демонстративно не спілкувалася, або жостко відповідала.
– А що твоя мама так зі мною сухо спілкувалася в цей раз? – запитав Стас, коли батько поїхала.
– А то, – не витримала вже і Христина, – син є, ще одна дитина на світло проситься, а дочка не одружена, живемо, як цигани, на перекладних. Ти в принципі зі мною одружитися збираєшся, чи ні?
– Давай, звичайно, треба одружитися, – відповів Стас, – я думав, що тебе все влаштовує, що ти не хочеш. Я думав, коли Кирило народився, а ти ні слова про шлюб не сказала, що ти не хочеш.
Сходили, розписалися. Коли маленькій Каті виповнилося 4 місяці, взяли квартиру в кредит і живуть.
– В принципі, – відзначає Христина, – наше життя до штампа і після ніяк не змінилося, ну кредитчастково закрили материнським капіталом, ну мама зітхнула з полегшенням: заміжня дочка, офіційно, можна видихнути, відповідаючи на безтактні питання дозвільних кумоньок.
– Головне правильно натиснути на мужика, -вважає мама Христини, – бач, не думав він про те, що мати його дитини в ЗАГС відвести треба! Якби не я, то і залишилася б ти без чоловіка.
А я, знаючи Стаса, вірю йому, могло і дійсно не приходити в голову те, що треба відносини би оформити. Тим більше, що я мовчала про це.
– Так і нічого, за великим рахунком, штамп в паспорті не змінює, – вважає Христина, – він і так був батьком, ми і так жили цілком мирно і в злагоді. Ну так, тепер у нас квартира в кредит, яка в сучасному світі начебто навіть міцніше зв’язує, ніж двоє дітей. Але так-то розсудити: привід відсвяткувати і на концерт з чоловіком сходити – це теж приємно.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
