fbpx
життєві історії
Діти, звичайно, квіти, але ж не шестеро! Це про мою сестру Настю. Ми ж з чоловіком доволі заможні. Маємо свій маєток, у який вона чомусь надумала переїхати і зайняти вільний поверх

Діти, звичайно, квіти, але ж не шестеро! Моя сестра анастасія, треба сказати одразу, дуже специфічна людина. Багатодітна мати, при надії шостою дитиною. І що з того, спитаєте ви?

Ну, я вважаю, що вона не справляється. Точніше, не справляються обидва, але я її чоловіку можу тільки поспівчувати. Він і сам не в захваті, а зробити нічого не може.

Живуть вони в орнедованому житлі таким чином, що чоловік приносить гроші, працюючи на двох роботах, а сестричка моя сидить удома з дітьми та постійно щось готує, сидячи перед телевізором.

Поки діти маленькі, звичайно, за ними потрібне око та око. Але Настя не особливо переживає: старші доглядають молодших, а також діляться з ними іграшками. Та й не тільки це.

Настя каже, так вони стануть дорослішими, самостійнішими. Тим більше, брати та сестри, не розбещені зайвою увагою та грошима батьків, стануть дуже дружними у майбутньому. Як на мене, так це звичайне марнослів’я.

Чоловік Насті, повторюю, працює на двох роботах. Іноді його не буває вдома цілодобово, незважаючи на те, що містечко у нас невелике. Вони мали навіть суперечки на цю тему. Він казав, що просто піде із сім’ї, бо не справляється з таким темпом. Все найкраще дітям, але й дружина себе не скривдить. А у чоловіка вже реально погляд згаслий і щоки зовсім взапали.

Я розумію, що сестра просто не хоче працювати. Зараз вона вже й не зможе – всі знання зі школи з’їла домашня рутина, а вищої освіти в неї зроду не було. Куди таку візьмуть?

Натомість наша держава виділяє їй гроші на дітей. Вона має пільги, якісь дрібні подачки, дотації тощо. Іноді навіть можуть виділити путівку на відпочинок, але не в цей час.

Ми ж з чоловіком доволі заможні. Маємо свій маєток, у який вона чомусь надумала переїхати і зайняти вільний поверх, аби не платити оренду, яка підвищиламся, і щоб її чоловіку легше було.

Я відмовила, Настя вже кілька тижнів не розмовляє зі мною, кругом заблокувала. Мама теж її підтримує, мовляв, я б могла й допомогти сестрі у скрутну годину.

Так ось, я вважаю, що Настя сама себе в своїй клітині і закрила. Я не розумію лише навіщо. Як сестра, я її дуже осуджую, і в мене набагато більше поваги до зятя, ніж до рідної сестри. І вони самі мають розрулювати свої негаразди.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.