Чотири роки тому я розлучилися з Максимом і залишилися жити з двома дітьми з його батьками. Чоловік пішов до іншої жінки і у них вже є спільна дитина.
І ось місяць тому мені свекруха ставить ультиматум:
– Софіє, відмовляйся від аліментів, або – от двері і прошу на всі чотири сторони. Бо сіли всі моєму сину на шию, а йому тягни вас! І взагалі ти тут на пташиних правах лише з нашої доброти, діти тут не прописані. Вибач, але ти вже не не родина нашого сина, треба його було так любити, щоб йому ні до якої іншої не захотілося, а ти не змогла!
Одразу після розлучення Максим відмовлявся платити аліменти, виправдовуючи це тим, що я живу в його квартирі з його батьками. Але потім я подала на аліменти, бо свекри вимагали з мене за комунальні, на дітей треба багато грошей.
Але коли в нього в тій родині народилася дитина, Максим знову заспівав пісню про те, що він не мусить мені платити, і свекри почали підтримувати сина.
Але як я можу відмовитися від цих грошей, якщо маю двох донечок – семи і десяти років? Я і так утримую їх і себе на свою зарплату, плачу свою частину комуналки і купую продукти на всю сім’ю, чим і плачу за таке житло.
Але місяць тому, як я вже сказала, свекруха поставила мені ультиматум, що якщо я не напишу відмову від аліментів, то шукатиму собі інше житло. Я відмовилася, і вони мене виставили з дітьми з квартири.
На свої доходи я змогла винайняти лише кімнату, тому свекруха дозволила дітям повернутися до них, але без мене. Так ми живемо тепер із дітьми у різних місцях.
Дівчатка скучають, я теж плачу щодня, але що робити, не знаю. Молодша дочка попросила мене купити їм цуценя, щоб їм не було так самотньо. Я купила, а тепер свекруха хоче віддати його знайомим в село, бо прибирати після нього ніхто не хоче.
Для дітей це додатковий привід для суму, хоча вони й обіцяли дбати про цуценя, але ж дівчатка півдня у школі!
Ще більше пригнічує ситуацію те, що колишній чоловік вирішив переїхати зі своєї родини назад до батьків, а квартиру дружини вони хочуть віддати квартирантам під оренду. З моїми дівчатами буде жити чужа тітка!
Я не можу приходити до дітей, бачу їх лише вранці, коли вони йдуть до школи, але ж так не може тривати постійно? Я хочу жити разом із дітьми, але розумію, що їм там буде краще, ніж зі мною в орендованій кімнатці.
Вже думаю, можливо, треба було і справді відмовитися від цих аліментів, тим більше, що це й гроші невеликі, та далі жити зі свекрами. Але тепер уже пізно. Та й вони б мене все одно могли виставити.
Не розумію, що мені робити далі і як возз’єднатися з дітками, і в той же час мати гроші на життя. Адже зарплата у мене зовсім н велика – 10 000 гривень, 6 тисяч з яких я плачу за кімнату. Ось такі справи. Дуже прошу дати якість поради.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
