Наше спілкування з батьками чоловіка починалося досить пристойно й мирно. З моєю сім’єю тоді ще майбутній чоловік познайомився на Різдво. У нас на Прикарпатті це свято відзначається традиційно, і мій Сашко дуже проникся, бо сам з атеїстичної родини.
Моя мама тоді просто розтанула, і поки батьки чоловіка не почали пакостити нам, вона дуже трепетно ставилася до Олександра.
Для Сашка також було важливо, щоб мене прийняла його мама, і, хоч прямо він так не говорив, це дуже відчувалося. Для нього стало “зеленим світлом”, коли вона сказала: “Вона мені подобається”. Його мама видалася мені позитивною жінкою з активною позицією.
Але це враження виявилося помилковим. Перший грандіозний конфлікт з його батьками трапилася просто після нашого весілля
Недавно бабуся чоловіка дзвонить йому і каже: «Діти, може, житимете скромніше? Батькам важко вас утримувати!» Та ми скоріше на хліб і воду перейдемо, ніж у них проситимемо!
Ми самі крутимося та плануємо свої доходи та витрати. За версією, в яку вірить бабуся з подачі мами Сашка, я марнотратка, якій треба все нове та дороге. Ми поїхали до бабусі та розповіли їй усе як є. Щоправда, вона й досі не знає, кому ж вірити: нам чи матері чоловіка.
Я намагалася знайти в них хоч щось, що дозволило б будувати мінімальні стосунки, і що більше часу минало, то ясніше я розуміла, що це не мої люди.
Вони – сім’я-свято: всі дні народження, Восьмі березня відзначають гуляннями у бабусі. Вони люблять випити і не мало, а потім починається те, що у нормальній родині важко уявити: танцюють, в карти грають.
Мене порівнювали з першою дружиною чоловіка прямо вголос і при всіх: «У тебе великі зуби, а у тієї невістки були дрібні», «Ти гладка, а вона худа». А на 30-річчя свекруха подарувала мені книгу «Як швидко схуднути». Я холерик, у мені все кипіло, але я мовчала, а потім виливала все невдоволення на чоловіка.
У першому шлюбі Олександра була така сама ситуація, і його колишня дружина в якийсь момент заборонила йому спілкуватися з батьками. Я ж просто перестала їм телефонувати, розмовляти та бачитися, а чоловіка наполегливо попросила дозувати інформацію про мене: жива, здорова – все, що їм треба знати.
З народженням доньки все погіршилося. З двох сторін пішла низка непроханих порад та ярликів: «ти нічого не вмієш», «не знаєш», «молоко порожнє», «дай соску», «дай суміш», «йди до бабці».
Мої батьки не могли до нас приїхати (ми живемо у різних містах), батькам чоловіка було заборонено до нас приходити, але це не заважало ні першим, ні другим постійно дзвонити. Вони дзвонять – дитина плаче: «Чому дитина плаче? Він хоче їсти! Ідіть за сумішшю. Молоко порожнє».
Я гіпервідповідально підійшла до материнства, пішла на курси, обклалася літературою. Але жодні рекомендації спеціалістів не змогли переконати мою маму в тому, що немовлят на природньому вигодовуванні не треба допоювати водою.
Коли Міланці виповнилося півроку, ми поїхали до моїх батьків показати онуку. Я сиджу п’ю чай, мама бере дитину нібито поколисати, відвертається і заливає в неї ложкою воду. Я говорю: «Ти вирішила заповнити весь недолік води з того часу, як ми з тобою сперечаємося?»
Прикорм я ввела трохи раніше, ніж у півроку. Реакція моєї мами: «Ти неграмотна мати! Чому так пізно? Діти мають у чотири місяці брокколі пробувати! Ти у шість місяців уже м’ясо їла».
Вдома у батьків укладаю дочку, прошу: «Мамо, можна тихіше? Ми засинаємо». – «А що ви її так розбалували, що вона в галасі не спить? А як у гуртожитках усі сплять?»
Вночі донька прокинулася – мама заходить покропити дитину святою водою. Я прошу її піти, а вона хоче вихопити дитину з моїх рук.
Ми тоді серйозно посперечалися з нею, зібралися та поїхали. Я говорю: «Мамо, ми поїдемо. Не вдалося нам поговорити. Прийміть нашу позицію – спілкуватимемося. Я хочу, щоб дитина була здорова».
Вона навздогін крикнула, що такі батьки не мають здорових дітей. Для мене це була остання крапля. Ми не спілкувалися після того місяців зо два.
Спокою не давали батьки чоловіка. У них є свій світ, і ти маєш робити так, як тобі сказали. Після того, як ми витримали претензії з їжею, вони напали:
– Чому у вас дитина соску не бере? У всіх бере, у вас немає», «Ти все не так робиш, у тебе руки не з того місця. Та яка ти мати!
Я вже бачила, як я тікаю від усіх світ за очі. Але я розуміла, що чоловік із донькою сам не впорається. Ну, як це вона буде без мами, тільки тому, що у мене «день не задався»? І я знову й знову брала себе до рук.
Я сама зателефонувала мамі: «Далі будемо в мовчанку грати?» Ми поплакали в слухавку та вибудували стратегію: вона не втручається у наше життя. Для неї це колосальний прорив, бо моя мати дуже авторитарна. Зараз ми вибираємо ім’я для другої дитини, дзвонить вона мені днями і каже:
– Мені подобається це ім’я.
– А мені ні, – і мовчу.
– Зрозуміло, – і кладе слухавку.
Тож вона тримається.
Мої батьки зараз питають, що можна доньці дати, а що ні, з порадами не лізуть. Батьки чоловіка живуть у своєму скривдженому світі, і це їхнє право. Сашко обмежив мені інформаційне навантаження і не розповідає мені про них нічого. Я йому за це дуже вдячна. Ось із такої цегли і збудувалася стіна.
Мене з братом у дитинстві карали за кожну дрібницю: погана оцінка, не так прибрали у кімнаті. Зараз, коли донька вередує, я свідомо не роблю аналогічно.
Наприклад, донька не хоче взувати на вулицю чобітки, а хоче босоніжки (у лютому). Умовляння не допомагають, дитина кричить і кусається. Я відчуваю, що на емоційній межі, але закриваю її у кімнаті, а сама йду пересидіти біля ванни.
Наш рекорд сидіння у різних кімнатах – 30 хвилин. Після Мілана геть інша: спокійна та слухняна, взує чобітки, і ми йдемо гуляти – мій метод працює.
Усією сім’єю ми подорожуємо на велосипедах, один раз на тиждень улаштовуємо абсолютний вихідний від інтернету та телевізійного телебачення, читаємо книги та обговорюємо прочитане.
Словом, ми з чоловіком постійно думаємо, як у тій чи іншій ситуації вчинили би наші батьки, і самі робимо навпаки. І всім молодим радимо – не слухайте батьків, адже ми самі вже дорослі і розумні, і в сучасному світі орієнтуємося набагато краще, ніж наші тата-мами і їх батьки. Всім добра!
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com