fbpx

Для своєї Насті я мала зимовий комбінезон, ще з минулого року, а ось Уляна, моя подруга, не спішила купувати дитині обновку. Її  Оленка була одягнена в холодну погоду в тоненьку осінню курточку. Я зрозуміла, що в подруги просто немає грошей, і вирішила їй допомогти. Купила я, не новий, але досить хорошої фірми комбінезон, і при зустрічі віддала Уляні. Якби ж я знала, що всю зиму буду вислуховувати за цей вчинок

Для своєї Насті я мала зимовий комбінезон, ще з минулого року, а ось Уляна, моя подруга, не спішила купувати дитині обновку. Її  Оленка була одягнена в холодну погоду в тоненьку осінню курточку. Я зрозуміла, що в подруги просто немає грошей, і вирішила їй допомогти. Купила я, не новий, але досить хорошої фірми комбінезон, і при зустрічі віддала Уляні. Якби ж я знала, що всю зиму буду вислуховувати за цей вчинок.

Коли середня дочка була маленька ми часто гуляли з моєю знайомою Уляною. У неї дочка віку моєї Насті.

Уляна розлучилася, коли її дочка була зовсім маленька. Чоловік був ненадійний, грошей не було, а претензій було дуже багато.

Уляні було важко. Маленька дитина. Чоловік аліменти не платив.

Якісь речі для дитини їм віддавали родичі. Так і жили.

І ось зима. Дочка Уляни ходить в осінній куртці. Шкода дитину. Захворіти може.

Купила їм з рук зимовий костюм. На вигляд нормальний костюм, фірма хороша, теплий. Не новий, звичайно. Є недоліки. Але якщо нічого одягнути, то цілком носити можна.

Я б одягла своїй дитині такий.

Уляна взяла, не відмовилася.

Мені не потрібна була подяка. Я не робила це для похвали. На новий костюм грошей не було. Сама не працювала. Моя дочка носила комбінезон, який дістався від сина. Я і не переживала з цього приводу.

Просто хотілося допомогти подрузі.

А потім я всю зиму слухала про недоліки костюма. Рукава затерті, Уляні соромно перед людьми. А з боку і не видно… Та й взагалі, причім тут це? Невже краще для мами коли дитина в гарному і новому, але замерзне і застудиться?

Купувала своїй доньці потім схожий костюм з рук. Теж не ідеальний, і рукава затерті. Та я не зважала. Ми з’їжджали в ньому з гірки два роки. Зате не шкода. І соромно мені ані грама не було. Головне, що дитині тепло.

Тепер я не кидаюся всім допомагати. Навіщо?

Може я і не права, але якщо людині треба, то вона і сама впорається. Якби Уляна купила такий доньці костюм сама, то вона б не чіплялася.

Що скажете? Хіба я не права?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page