fbpx

Днями Ірина, колишня дівчина мого сина, приїхала зі своєю мамою до мене в село. Я була здивована, бо не очікувала їх побачити на своєму порозі. Те, що вони придумали, привело мене в подив. Ну це ж треба було до такого додуматися? Дитину вона від мого Андрійка хоче, бо в того гени хороші. Але якби ж вони від нас відстали, а то ні. Скільки всього вона нам наговорила. Як позбутися цієї сімейки? В мого ж сина вже дівчина в Києві є

Днями Ірина, колишня дівчина мого сина, приїхала зі своєю мамою до мене в село. Я була здивована, бо не очікувала їх побачити на своєму порозі. Те, що вони придумали, привело мене в подив. Ну це ж треба було до такого додуматися? Дитину вона від мого Андрійка хоче, бо в того гени хороші. Але якби ж вони від нас відстали, а то ні. Скільки всього вона нам наговорила. Як позбутися цієї сімейки? В мого ж сина вже дівчина в Києві є.

Мій син Андрій довгий час зустрічався з однією дівчиною – Іриною. Я одразу ж йому сказали, що союзу з тою дівицею хорошого не буде. Іра вищої освіти не мала та й загалом вчитися не хотіла. Дівчина жила в сусідньому селі з батьками, а там всю роботу за неї робила мама і бабця. Жаліли, бо ж одна дитина в сім’ї.

А я точно не хотіла потім пів життя нянькою бути для Ірини.

Коли ж мій син поїхав працювати в Києві то познайомився на роботі з Вірою. Красива, розумна дівчина, ще й квартиру має.

Син мені розказав, що не хоче починати нові стосунки і не закінчивши старі, тож я йому порадила якнайшвидше розставити всі крапки над “і” з Іриною.

Видно було, що Іра не хотіла втрачати мого сина, все-таки він отримав перспективну роботу в столиці. Спочатку дівчина просила, благала не кидати її, а потім навіть почала казати, що той ще пошкодує, але Андрій впевнено стояв на своєму.

Я думала, що ця сімейка мене вже нічим не здивує, але на вихідні, коли син приїхав додому, то Іра з мамою приїхала до нас в село.

Просила, благала мало не на колінах. А знаєте про що? Я ледь не отетеріла… Дівиця просила мого сина, що хоче від нього дитину…

Ірина казала, що в мого сина хороші гени, що хоча б так частинка його буде завжди поруч, і ще, що навіть не буде подавати на аліменти, а запишеться, як мати-одиначка і назавжди зникне з нашого життя.

Ледве ми прогнали їх з нашого дому, але Ірина грозилася, що не заспокоїться допоки не отримає свого.

І ось що робити? Як відв’язатися від тієї сімейки? Що б ви зробили на моєму місці?

Ну дивина та й годі. Я не думала, що доживу до такого часу!

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page