fbpx

До мене в Івано-Франківськ переїхала моя мама з Каховки. Я витратила багато сил і грошей, щоб перевезти її до нас. Та, на щастя, все вдалося. Я не помітила, як вона постаріла і перетворилася на бурчливу літню пані, вже бабусю, хоча їй лише 69 років. Вона на всі вихідні їздить туди і нічого не робить. У період поливання та прополювання різко їй недобре стає, але весною вона просто бігала. Їсть за трьох, ні, не подумайте, що мені шкода, тільки вона й не готує і нічого не купує. Запропонувала було весною їй трохи підзаробити, продавати розсаду

До мене в Івано-Франківськ переїхала моя мама з Каховки. Я витратила багато сил і грошей, щоб перевезти її до нас. Та, на щастя, все вдалося.

І ось ми живемо разом: я, мій чоловік і донечка, і моя мама. З кожним днем ​​мені стає з мамою все важче. Водночас я постійно почуваюся винною, тому що це ж мама.

Заміж я вийшла рано, переїхала від неї у 17 років. Живемо з Дімою добре, з чоловіком мені пощастило. Мама мені нічим ніколи не допомагала. Всі турботи про моє навчання, утримання лягли на плечі чоловіка. Їй було нецікаво знати про мої успіхи як у школі, так і в університеті.

Я не помітила, як вона постаріла і перетворилася на бурчливу літню пані, вже бабусю, хоча їй лише 69 років.

Вона любить тільки себе, живе на широку ногу, хоча пенсія у неї не велика. Думає лише про себе. Ми маємо дачу, вона на всі вихідні їздить туди і нічого не робить. У період поливання та прополювання різко їй недобре стає, але весною вона просто бігала.

Їсть за трьох, ні, не подумайте, що мені шкода, тільки вона й не готує і нічого не купує. Вранці сніданок готує Діма, обід готує дочка. Вона любить вбиратися, може на день три рази переодягнутися, їсть тільки найкраще, ніколи не думає про інших.

Може, це смішно, але якщо вона йде в душ перша, то гарячої води вистачає тільки їй. Від мене ховає шампуні, креми.

Запропонувала було весною їй трохи підзаробити, продавати розсаду, так мама дуже обурилася – не царська ця справа! У мене хороша робота, але дуже складна, у чоловіка невеликий бізнес, ми справді втомлюємося до кінця тижня, але допомоги від неї не дочекаєшся. Їй абсолютно нецікаво, як пройшов мій день, їй увесь час треба когось обговорити.

У мене є старша сестра в Росії, яка заявила, що не буде з нею спілкуватися. Я теж так хочу, але не можу її залишити, от і терплю. Перед чоловіком незручно, коли пироги готую я, а не жінка, у якої це має краще виходити, і я повинна в неї вчитися.

Моя історія сумбурна, не послідовна, але мені правда дуже не комфортно від того, що я не люблю жінку, яка мене народила. Підшукати їй окреме житло ми б могли, але мама й чути про це не хоче.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page