До народження своєї дитини я мріяла мати 5 дітей, розчулювалася, побачивши багатодітних матерів, навіть трошки їм заздрила. Тепер я просто не переношу цих багатодітних. завжди іронізую на їхню адресу. роблю зауваження. Ну навіщо стільки народжувати? Не розумію.
Я вийшла заміж, тому що так треба було: щоб була сім’я, діти. Але коли я, нарешті, опинилася в положенні, то відчула себе нікчемною.
Я була дуже засмучена тим, що я сиділа вдома і чекала на появу дитини, що обмежувала себе у всьому заради якоїсь, ще не народженої, людинки. Вже тоді я вирішила, що це – єдиний раз, що більше ніколи я на це не піду і не народжу. Хоч мені і говорили, що після народження дитини пройде кілька років, і я знову захочу дитину. Ні! Вже минуло 3,5 роки, і з кожним днем я все більше не хочу заводити другу дитину. А якщо бачу жінок в положенні, вони мене дуже дратують! Це не означає, що я погано ставлюся до свого сина, навпаки, я віддаю йому все, присвячую максимум часу.
Але я стала просто нетерпимою до багатодітних, які народжують-плодять по троє. семеро і десятеро дітей. Не можу себе стримати: стала відпускати на їхню адресу іронічні жарти. Чужі діти стали для мене неприємні, мені здається, що вони брудні, сопливі, постійно кричать і вередують без причини. Я не розумію, чому радіють жінки, коли чекають дитину, особливо, якщо у них дитина далеко не перша. Чому тут радіти? Кожна дитина точно міняє жінку не на краще, забирає її вроду, час, сили і здоров’я. Хіба я не права?
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
