До нашого з Дімою весілля з мамою майбутнього чоловіка у нас були дуже хороші стосунки, але коли вона дізналася, що жити ми будемо окремо, адже я маю однокімнатну квартиру, яка залишилася мені від бабусі, свекруха одразу “скисла” і ставлення Світлани Микитівни до мене помітно змінилося не у кращий бік.
Вона відразу ж поставила моєму чоловікові ультиматум: або ми живемо з нею, або вона більше не спілкуватиметься з нами. Мотивувала вона це тим, що вона живе сама у великій квартирі, їй потрібна допомога, хоча вона ще навіть не на пенсії, а мені сказала, що квартиру можна віддати в оренду та мати додатковий дохід.
Але я хочу жити окремо, а не в чужій квартирі і підлаштовуватися під настрій свекрухи, тим більше, що вона себе вже показала.
Спочатку здавалося, що Світлана Микитівна змирилася, але постійно вимагала, щоб чоловік щовечора заїжджав до неї після роботи, а у вихідні ми обоє повинні бути в неї. Мене це не влаштовувало, але вирішили не посилювати конфлікт.
Але скоро ми дізналися, що я при надії, і мені самій потрібна була увага і допомога чоловіка, і їздити до неї я відмовилася, під приводом, що мені важко. Діма теж став рідше навідуватися до мами, тоді вона почала приїжджати до нас, коли чоловік на роботі і говорити всякі неприємності, що це я винна, що син відмовився від матері, що я нікудишня господиня, постійно щось шукає, що не так зроблено.
Я не можу їй нагрубити чи виставити, я так вихована, та й чоловіка не хочу засмучувати, він і так тяжко це все переживає.
Іноді жаліюся своїй мамі, яка радить терпіти і старатися. Я заздрю по-хорошому своїй старшій сестрі, яка має чудові стосунки зі свекрами. Не розумію, що я роблю не так, чому до мене таке ставлення. Мені здається, що Світлана Микитівна не рада, що в неї скоро буде онук чи внучка, і навіть дитину нашу не любитиме, вона це яскраво демонструє вже зараз.
Фото – ibilingua.com.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.