fbpx
життєві історії
До невістки не доходять мої прямі натяки, тому я не стрималася і звернулася з цим неподобством до сина. Та на моє здивування Петра все влаштовує. Ну як таке може бути? Моя онучка у свої вісім років досі спить в одному ліжку з батьками

До невістки не доходять мої прямі натяки, тому я не стрималася і звернулася з цим неподобством до сина. Та на моє здивування Петра все влаштовує. Ну як таке може бути? Моя онучка у свої вісім років досі спить в одному ліжку з батьками

Для мене це дуже дивна ситуація, як не крути. Моїй онуці Варварі 8 років, а вона досі не має свого куточка. А все тому, що невістка не хоче з вітальні зробити дитячу, а в їх спальні місця для окремого ліжечка немає.

Мій син Петро давно живе окремо разом із донькою та дружиною. Спочатку вони жили на орендованій квартирі, але коли невістка повідомила про цікавий стан, я вирішила віддали їм квартиру, яка дісталася мені у спадок.

Молоді зробили там ремонт та придбали нові меблі. У цьому плані вже батьки невістки допомогли. Я ще тоді здивувалася, що дитячої немає у проєкті – вітальня та спальня лише були на папері. Я була переконана, що вони вирішили не морочитися, поки дитина маленька. Але з того часу минуло вже 8 років, а нічого не помінялося.

У спальні стоїть величезне двоспальне ліжко, тому вільного місця немає. Було дитяче ліжечко, але Варя там не хотіла спати. Леся спочатку укладала доньку спати поряд, щоб не прокидатися ночами. Дитяча люлька довго стояла в спальні і збирала пилюку, поки Петро не рознервувався і не розібрав її.

Мені це тоді вже не подобалося. Леся робила так, як їй вигідно, але не думала про безпеку. Скільки ж сумних випадків! Саме тому лікарі не рекомендують спільний сон із дітьми. Але невістка навіть слухати мене не хотіла.

Навіть коли Леся перестала кормити вночі, все рівно не перекладала Варю у своє ліжечко, а так і спали всі в трьох.

Я вирішила взяти ініціативу до своїх рук. Сказала, що куплю ліжечко для своєї принцеси – потрібно лише вибрати. Але Леся відмовилася і сказала, що для цього немає в квартирі місця.

Вітальню вона переробляти під дитячу не збирається, адже їй не буде де зустрічати гостей. Найцікавіше, що всі ці роки вони всі свята святкують у кафе. Тож яких гостей вона приймати збирається, не зрозуміло.

Між нами стосунки спочатку не складалися. Леся зі мною намагається не сваритися, але ми обидві розуміємо, що порозумітися не вдасться. Леся тримає оборону і не впускає мене у своє життя. Їй важливо відстоювати кордони, але я всіма силами намагається втрутитися у особисті справи молодої сім’ї.

Щодо побуту, то тут у мене теж багато питань до невістки. Хоч Леся не працює, займатися домашніми справами не поспішає. Варя цілий день у школі, Петро на роботі, а вона гуляє торговими центрами і зустрічається з подругами, щоб попити кави. Після школи забирає доньку та водить по секціях. Готує то макарони, то пельмені куплені, або ж замовляє піцу. Ще й безладдя по всій квартирі таке, ніби там цигани пробіглися.

Але найбільше мене обурює те, що Варвара досі спить з батьками в одному ліжку. Я намагалася вже з сином поговорити, раз до невістки туго доходить. Петро лише відмовчується – його взагалі нічого не бентежить. Тим більше, вихованням доньки займається дружина, і це не хвилює.

Я розумію, що це не моя справа, але я не можу спокійно спостерігати за тим, як онука-другокласниця спить в одному ліжку з дорослими людьми.

Це ж в голові не вкладається! Вона до заміжжя з батьками спатиме, чи таки вітальню перероблять?

Я готова купити дитині красиве ліжечко, але ж невістка не дозволить мені його занести в квартиру.

Це якесь замкнуте коло. Не знаю, що робити в цій ситуації.

Може дасте якусь слушну пораду?

А може це нормально спати з батьками?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page