Океан, сонце, дружні люди – це все я маю зараз, а душа вдома, в Україні.
В Португалію, до моєї однокласниці і доброї приятельки, я і двоє дітей потрапили лиш місяць тому, до останнього не хотіла виїжджати з Запоріжжя. Але ставало все напруженіше, і чоловік-захисник попросив мене поки що виїхати.
І я зважилася їхати з дітками, думками Лишаючись в Україні.
Ось які плюси та мінуси я тут встигла виявити.
Ця далека країна відрізняється теплим, але досить різноманітним кліматом. На північному заході Португалії, розповіла мені Ліля, частіше йдуть дощі, на півдні ж погода посушливіша. А найтепліше і найтриваліше літо спостерігається на північному сході країни.
Португалія може похвалитися і багатою історією. А що мені найбільш імпонує – спробуйте сказати португальцям, що вони іспанці! Там така самоідентичність і гордість за свою приналежність до нації, до своїх власних традицій і історії! Такі любителі оглядати замки та фортеці як я точно знайдуть, чим тут зайнятися.
Я встигла побачити, бо це від нас близько, гірський хребет Сера-да-Ештрела. Близький Атлантичний океан – це теж щось неймовірне.
У плані безпеки Португалія стабільно входить до десятки світових лідерів. Рівень злочинності тут низький. А самі португальці відрізняються дружелюбністю та доброзичливістю. Причому таке ставлення у них не тільки одне до одного, а й приїжджих.
Проживання тут майже в півтора рази дорожче, ніж на пострадянському просторі, але все ж таки дешевше, ніж у багатьох європейських країнах на кшталт Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії. А тому за європейськими мірками тут цілком прийнятні ціни. Хоча якість товарів та послуг зберігається на найвищому рівні.
Для комфортного проживання в Португалії достатньо знати англійську мову, яку знає більшість жителів. Англійська мова присутня і в освітній сфері, у багатьох університетах викладання ведеться англійською. Але все ж таки без португальської мови не обійтися, наприклад, при взаємодії з місцевими державними органами. Мені поки що у всьому допомагає подруга, дякувати їй.
Серед мінусів також є що відзначити. Наприклад, у багатьох місцях неможливо розплатитися картками Visa або MasterCard, адже португальці найчастіше користуються картами системи Multibanco. А тому доводиться часто носитися з готівкою.
Спекотне літо і дощова зима, яка на нас тут чекає, теж не кожному припадуть до смаку. А відсутність центрального опалення змушує в холодну погоду або тепло вдягатися, або мати обігрівачі. Та й ритм життя мешканців Португалії своєрідний.
Португальці люблять свій спокійний ритм життя. Це помітно навіть по ресторанах та магазинах, які легко закриваються посеред білого дня та не працюють у вихідні. Тутешні мешканці неквапливі, розмірені, часто спізнюються.
Тут дуже прижилося поняття «саудаді», яким позначають особливий емоційний стан. Цю так звану «португальську тугу» описують у вигляді складної суміші ностальгії, світлої печалі та відчуття тлінності щастя.
Самі португальці вважають, що тільки вони здатні на астільки глибокий внутрішній аналіз. Мовляв, це відрізняє їх від інших народів.
Кожен може багато чому повчитися у цих миролюбних і спокійних людей, які зуміли побудувати прекрасну країну. Місце, куди багато хто із задоволенням готові їхати.
Та скільки б переваг не мала ця країна, мене поки що майже ніщо не тішить. Вчора у мене був дуже важкий день, який я проплакала, навіть заходи до Дня незалежності Україні в діаспорі і прогулянка з дітьми не втішали. Дуже хвилююся за близьких і сумую за домом і чоловіком. Єдина втіха – діти в безпеці.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!