До весілля вже все готово: сукня, обручки, ресторан, гості запрошені, а до мене якесь прозріння прийшло. – А що ти хотіла? Мій Ромчик заощадливий, гроші на будь-що не витратить. І він правий, тобі що, важко було на тому морі якусь страву одну в день приготувати? Знаю я жінок, сама така, на комфорт, помади і колготки, можуть пів зарплати віддати. А тобі з цим пощастило, Ромашка не дозволить, – каже мені майбутня свекруха.
– І сукня куплена, і родичі запрошені, – каже дівчина, якій нещодавно тільки виповнилося 25 років, – і весілля призначене через місяць. Звичайно, без особливого шику і тільки для найближчих, але все ж. Фотограф запрошений, кафе замовлено, а я не знаю, як бути.
Спантеличила Катерину спільна поїздка на відпочинок з нареченим.
Так буває: серед метушливих буднів зустрічалися молоді майже рік, заяву подали, у всьому один одного влаштовували і тут… відкрилися нові несподівані штрихи до портрету молодої людини, варто було тільки трохи поміняти звичну обстановку.
– Так вийшло, – каже Катя, – що вирішили з’їздити на спільний відпочинок не після весілля, а до. Я ж працюю в хореографічній школі, у мене з 1-го вересня заняття починаються, так що відпустка влітку, а весілля намічене на середину вересня.
З батьками обранця Катя була знайома, відносини складалися нормально, та й жити треба було не з ними, а в квартирі Катерининої тітки, яка працює за кордоном.
Тітка сама запропонувала: здавати чужим лячно, а тут і племінниці допоможе і житло під наглядом. А “на потім” була у нареченого і нареченої домовленість: накопичуємо і іпотеку беремо.
-На весілля наші батьки скидалися, – продовжує дівчина, – Роман на рік старший за мене, теж працює, але накопичень у нас своїх не густо. Сукню я купувала собі сама, він костюм – собі сам. Обручки, як годиться, з бюджету нареченого. Разом ми не жили, мої батьки вважали, що цивільний шлюб для молодої дівчини неприйнятний.
-Ну на подорож ми вам теж виділимо, я з майбутньою свахою домовилася, – сказала мама Катерині, – не до шику, але твої відпускні, Романа і відпочинете 10 днів. Фотографії тільки робіть і побільше.
– Зібралися, – сумно каже Катерина, – квитки на поїзд купили і туди і назад, і поїхали. Місця проживання ми заздалегідь не бронювали, вирішили шукати на місці, прямо в Одесі.
– Дорого, – бурчав Рома на будь-який варіант, який нам пропонували, – нічого переплачувати.
-Я з сумками просто змучилася вже їздити і дивитися варіанти, жоден Рому не влаштовував, – каже Катя.
Так минув перший день. В результаті кімната була знята майже в годині їзди від моря, зручності – загальний душ у дворі і такий же туалет. Готувати господарі дозволили на літній кухні.
-Ти що, салату не зробиш, – припинив Роман спроби Катерини зняти житло зі сніданками та вечерями, – переплачувати будемо?
Але наступного ранку Катя була здивована тим, що за продуктами пішов Роман, а коли повернувся, то половину витраченої суми він попросив у Каті.
-Нам ж батьки приблизно порівну грошей дали, – пояснив жених.
-Так, гроші ми відразу в загальний гаманець не склали, везли кожен окремо, – каже Катерина, – але я передбачала, що бюджет у нас буде загальним, так і ми так домовлялися, обговорюючи майбутнє сімейне життя.
-Але ми ж ще не одружені, – сказав Роман, – ну що, ти будеш вести дискусію, чи все ж готувати підеш?
-Але з якого дива я буду тобі готувати, ми ж ще не одружені! – відповідала Катя, – по твоїй логіці, готувати будемо кожен сам собі.
Роман не розмовляв з нареченою години півтори, готувати вона не стала. Потім молодий чоловік запропонував поїсти в кафе, тільки скинутися порівну.
-І на кожному кроці обумовлював, – згадує дівчина, – ми, мовляв, порівну складаємося, а твій салат дорожче мого. Я в принципі відразу зрозуміла, що відпочинок буде тим ще. Але квитки зворотні є, безповоротні. Хочеш-не хочеш, доведеться відпочивати до кінця.
-Добре, – повідомив Роман вранці наступного дня, – я був неправий, давай скидаємо все, що є в загальний котел, на карту мені. І в честь примирення я запрошую тебе на екскурсію.
На екскурсію з’їздили, цілком бюджетно і не так далеко. Але не туди, куди хотілося б Катерині. А на наступний день Рома знову вибрав програму для них двох, виходячи лише з власних інтересів.
-Гроші на карті у нього, – каже Катя, – готівка тільки на дрібні витрати. Так що покупка сувенірів, морозива і прохолодних напоїв для мене перетворилася в те ще випробування.
-Ти готова розтринькав все на дурницю, – кипів і обурювався наречений, – ми так з тобою роками збирати на квартиру будемо.
– І головне, – дивується Катя, – весь період, що ми зустрічалися, нічого подібного не було: квіти дарував, на побачення запрошував, в кафе платив.
-Це він відчув себе вже чоловіком, – припустила мама, якій Катя по телефону поскаржилася на поведінку Роми, – я тобі на карту трохи переведу, щоб на морозиво у нього не просити. А тепер марно у нього вимагати знову розділити ваші гроші за різними картками. Тільки рахувати і лаятися будете до самого кінця, хоча і так це не відпочинок, я вже не кажу про те, як ти жити з ним збираєшся.
-Приїхали назад з горем пополам, – каже Катя, – на фото з найкрасивіших місць у мене не було ні настрою, ні бажання. Мама Роми помітила мій стан, пристала з питаннями.
-Ну і радій, – сказала Катерині майбутня свекруха, – дбайливий чоловік буде, ми, жінки, на помади і колготки готові все спустити, а він серйозний, дбатиме про те, щоб гроші даремно не витікали крізь пальці. Чоловік – глава сім’ї, у нього в руках і бюджет.
Ага, – висловилася подруга, – а потім ти на засоби гігієни будеш випрошувати у чоловіка. Ні, раз так себе показав – важке тебе життя чекає.
-Ну так, – каже Катя, – невесело мені. І мама його здивувала: в їхній родині грошима розпоряджається вона, батько всі кошти віддає, а від неї отримує на витрати. А в моїй родині має бути інакше?
-Притретесь характерами, – вважає бабуся, – все налагодиться. Перший час у всіх пар бувають розбіжності і суперечки. Та й не погано це, коли чоловік ощадливий.
Ощадливий чи жадібний? І що робити Катерині? Спробувати сімейне життя або поки не пізно – ноги в руки від такого чоловіка?
Що скажете?
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
