Дочка на вихідних приїхала до мене в село зі своєю подругою. Вони собі з дітьми якийсь пікнік організували. А вже ближче вечора Василина спитала, чи є в мене кріп і петрушка, бо ця Леся собі хоче. Я показала з вікна, де все росте, а сама мала ще деяку справу з дочкою владнати. Вже наступного дня я свій город не впізнала. Ну як так можна було? Ті огірочки, як пальчики. Я сама ще їх не їла

Дочка на вихідних приїхала до мене в село зі своєю подругою. Вони собі з дітьми якийсь пікнік організували. А вже ближче вечора Василина спитала, чи є в мене кріп і петрушка, бо ця Леся собі хоче. Я показала з вікна, де все росте, а сама мала ще деяку справу з дочкою владнати. Вже наступного дня я свій город не впізнала. Ну як так можна було? Ті огірочки, як пальчики. Я сама ще їх не їла.

Я живу в селі. Вже на пенсії. Діти мають своє життя, ми з чоловіком своє.

Поки маємо здоров’я, то тримаємо ще господарку.

Невеличкий город біля хати рятує мене від нудьги, бо кожен день я туди бігаю, як не з сапкою, то щоб полити, коли дощу немає.

Я люблю коли діти приїжджають все їм щось дати. Поки вони виїдуть, я їм весь багажник накладу, свого, добротного.

Син з дружиною живе в районному центрі, неподалік від нас, а дочка в області осіла.

І син і дочка подарували мені онуків, яких я з нетерпінням чекаю кожного року на літніх канікулах.

Цього року дочка на диво пізно мені онуків привезла. На минулих вихідних.

Приїжджала вона не одна, а зі своєю подругою і її дочкою (діти дружать між собою).

Вони самі собі якийсь пікнік влаштували. Я до них не пхалася, що мені старій там робити.

Ближче вечора дочка спитала мене, чи є в мене кріп і петрушка, бо її подружка хоче.

Я звичайно сказала, що є, і показала через вікно, де приблизно він знаходиться.

Пішла на город ця Леся одна, бо ми з Василиною мали деякі справи владнати.

Я й не дивилася, що вона там в пакеті принесла і відразу ж в машину поставила.

Вже наступного дня я пішла на город, і побачила свої огірки топтані-перетоптані. Але і це ще не все. Ми ще огірків самі не їли, вони, як пальчики. Ще треба з тиждень почекати.

Але виявилося, що Лесі і такі підійшли і вона вирішила трохи собі додому взяти.

Читайте також: Невістка таки чкурнула в Іспанію шукати кращого життя. Син з того горя почав до чарки заглядати. Я його пильнувала, як малу дитину. Одного разу я до сестри в гості поїхала. А та мені, рад не рад, давай розказувати, що моя Юля там вже якогось іспанця знайшла. Виявляється, з їх села там жіночка працює, яка мою невістку добре знає. Я ж сину розказала, що він “рогатий”, але той мені не вірить. Каже – наклеп!

Я не маю нічого проти, тільки як можна без дозволу господині це робити, ще й потоптати…

Я вирішила нічого Василині не розказувати, хоча осад на душі залишився.

Я б до такого і не додумалася… Тепер буду мудріша, якщо ця Леся ще в мене на подвір’ї з’явиться.

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua