fbpx

Домовилися ми з нареченим, Юрко погодився, але тут влізли його батьки. Словом, тиждень наречений вже не дзвонить. Швидше за все, весілля не буде. – А хто вам сказав, що у дітей буде прізвище чоловіка?

Домовилися з нареченим Юроком, що в шлюбі я залишу своє прізвище, але тут влізли його батьки!

Ще не вийшла я заміж, а вже примудрилася зіпсувати відносини з майбутніми родичами. Хоча якщо так піде і далі, то ніякого весілля просто не буде. Мені не потрібен чоловік, який прогинається під будь-яку думку батьків.

Ми з моїм хлопцем Юрком зібралися одружитися. Проблем ніяких не було, підготовка до весілля йшла своїм ходом. непорозумінь у нас ніяких не було, крім одного, але, як виявилося, дуже принципового – зміни прізвища.

Мені від батьків дісталося гарне прізвище, яке навіть в шкільні роки ніяких турбот не приеносило. Придумати до нього оякісь дражнилки у однокласників просто не виходило, а те, що виходило, образливим не було. А ось чоловікові не пощастило в цьому питанні, він Юрко Свинаренко.

Його прізвище вкрай неблагозвучне і асоціюється самі розумєте з чим. Там навіть не потрібно володіти фантазією, щоб дражнитися, у школі він з ним намучився, про це він говорив сам. Та й зараз не в захваті, але вже змирився.

Я відразу після пропозиції руки і серця поставила Юрася перед фактом, що міняти прізвище не буду. Воно мені не подобається, і це найголовніше. До того ж, у мене робота пов’язана зі спілкуванням і діловим листуванням, де прізвище дуже часто вживається. Навіщо мені створювати собі ж зайві проблеми?

Наречений з моїми доводами погодився, він уже розуміє, як складно з таким прізвищем існувати. Я навіть пропонувала Юрку взяти моє, але він відмовився, заявивши, що батьки його такого демаршу не оцінять.

Ми обговорили цю тему один раз і більше не піднімали. Для мене питання було вирішене і подальших обговорень не потребувало. Але тут раптово ця тема спливла під час розмови з батьками чоловіка, моїми майбутніми свекрами.

Я як раз збиралася міняти закордонний паспорт і сказала про це майбутній свекрусі під час чергового організаційного збіговиська на тему весілля. Інна Павлівна заявила, що сенс його робити зараз, якщо після зміни прізвища доведеться все одно міняти. Ось тут я і сказала, що міняти прізвище не буду.

Що тут почалося! Таке відчуття, що я цій жінці весь її всесвіт зруйнувала.

– Як це ти не будеш?! Що за новини? Чоловік і дружина мусять носити одне прізвище. бо інакше це не сім’я, а фікція!

От уже не думала, що сім’я будується тільки на єдності прізвища… Я постаралася спокійно пояснити, що це може завадити моїй роботі, так і саме прізвище явно менш милозвучне за моє.

– То ось що придумала! У тебе, значить, буде одне прізвище, а у чоловіка і дітей інше – і що це вийде?

– А хто вам сказав, що у дітей буде прізвище чоловіка? Я не хочу, щоб з них в школі збиткувалися і дражнили.

Переконати маму Юрка мені не вдалося. Там були непорушні аргументи “я ось прізвище чоловіка взяла без писку”, “наш син виріс нормальний з цим прізвищем”, “сім’я повинна бути з одним прізвищем”.

Мабуть, вдома у них було зібрано екстрену раду, де мама і тато промивали моєму нареченому мізоньки на тему моєї поведінки. І їм це вдалося!

Коли ми зустілися, Юрко мені заявив, що подумав (він подумав, егеж) і вирішив, що я повинна змінити прізвище. Адже він і його сім’я нормально живуть з ним1

– А то це буде неповагою з твого боку. Немов ти мене соромишся.

Я відмовилася навідріз. Він заявив, що не прізвище прикрашає людину, а людина прізвище. Він чоловік, який буде продовжувати свій рід. Я у відповідь заявила, що з такою позицією він буде продовжувати рід з кимось іншим. Я не збираюся ставити хрест на своїй кар’єрі, психіці своїх майбутніх дітей і їх самооцінці через те, що чоловік прогнувся під батьків і їхні незрозумілі принципи.

Вони не дворяни, рід нічим не знатний, родовід знають тільки до прабабусі, але пишаються своїм свинячим прізвищем, несучи його як прапор. Ще й інших змушують під них підлаштовуватися. Інна Павлівна, мені здається, так наполягає на зміні мною прізвища, щоб не їй одній з цим жити. Дівоча ж прізвище у неї нормальне було.

Словом, тиждень Юрко мені вже не дзвонить. Швидше за все, весілля не буде. Так воно, напевно, навіть краще. Якби несвоєчасна гнучкість Юрка розкрилася після весілля, проблем було б більше. А так шкода звісно, але Свинаренко я точно не буду.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page