fbpx
життєві історії
Донечка вже спала. Я приготувала романтичну вечерю. Гарно засервірувала стіл, і стала чекати Мирона з роботи. В голові вже уявляла, як розповідатиму йому радісну новину. На подив Мирон запізнювався, а коли прийшов, я зрозуміла, що він “веселий”. Я не стала чекати наступного дня і все розповіла. – Я не віл, щоб все тягти на собі. Друга дитина не для нас. – Я довго лила сльози, а потім почула з ванни: “Так, зайченя! Я скоро буду!”

Донечка вже спала. Я приготувала романтичну вечерю. Гарно засервірувала стіл, і стала чекати Мирона з роботи. В голові вже уявляла, як розповідатиму йому радісну новину. На подив Мирон запізнювався, а коли прийшов, я зрозуміла, що він “веселий”. Я не стала чекати наступного дня і все розповіла. – Я не віл, щоб все тягти на собі. Друга дитина не для нас. – Я довго лила сльози, а потім почула з ванни: “Так, зайченя! Я скоро буду!”

Наталя не могла заспокоїтись – її розпирало від емоцій. До них прилетів лелека. Вона чекала чоловіка з нетерпінням, щоб розповісти йому цю радісну новину за святковим столом.

Вона переконалася, що дитина розвивається добре, зробила перші обстеження – і тепер готова ощасливлювати чоловіка. Вона, звичайно, трохи переживала, адже від чоловіка всяке очікується. Після появи на світ донечки Віолетти вони не говорили про другу дитину.

Мирон затримувався. Наталя спеціально йому не телефонувала, щоб не зіпсувати настрій. Вже й донька лягла спати, а його все немає. Мирон повернувся після десятої години, ще й “веселий”.

Мирон в цьому стані сів за стіл і почав їсти вечерю, що вже встигла охолонути. Наталя хотіла влаштувати “бурю”, але трималася з останніх сил.

– Любий, я маю для тебе новину!

– Що трапилося? – пробурмотів Мирон.

– У нас буде малюк…

– Наталю, ти думаєш, що кажеш? Я не потягну двох дітей. Чим ти взагалі думаєш?

– А я завжди мріяла про двох…

– Ти, мабуть, у декреті зовсім не тямиш, що робиш. Виходь на роботу, заробляй гроші, тоді поговоримо.

– Мироне, ну чого ти? Це ж радісна новина!

– Для тебе, хіба що. Я сам годую сім’ю, плачу іпотеку, утримую вас, а ти мені про другу дитину заявляєш. Я собі черевики купити не можу, все для вас. Куди мені ще одну дитину? Хочеш, приводь на світ, але грошей у мене на всяку небилицю не проси.

Наталя розплакалася. Мирон залишився на кухні і почав комусь телефонувати.

Жінці було дуже прикро, адже вона на себе ні копійки не витрачала. Ні манікюр, ні косметика, ні сукні… Одяг їй мати шила, а сестра косметикою ділилася. За весь час декрету їй чоловік лише один подарунок зробив – блендер. Вона ніколи нічого не просила. Наталя перестала плакати, коли почула голос чоловіка.

Він розмовляв з кимось телефоном:

– Так. Мені начхати, що хоче, те й нехай робить. Заспокойся, зайченя. Я зараз буду.

Після цього пролунав хлопок дверима. Мирон пішов назавжди, покинувши Наталю з двома дітьми. У нього тепер є нова улюблена жінка – зайченя. Дружину він ніколи так не називав.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!