Коли ми з чоловіком одружилися, мої батьки подарували нам хату поруч з ними, так якраз сталося, що продавалася сусідня ділянка з хатою. Так все життя ми і прожили з чоловіком біля моїх батьків. Виростили дочку і сина.
Син в столицю переїхав, а дочка вийшла заміж і привела зятя до нас, слава Богу, місця вистачає всім.
А мої батьки свого часу, років 10 років тому, зробили на мою дочку дарчу. Чому не на мене? Бо в мене з ними натягнуті давно стосунки, їм не подобалося, як ми з чоловіком господарюємо, що їм мало допомагаємо, відмовилися колись садити картоплю в полі на 80-ти сотках і таке інше.
Мама дуже любила втручатися у виховання онуків, давати свої вказівки і інструкції, контролювати, що ми їмо, куди їздимо, скільки грошей витрачаємо… Ну, ви зрозуміли. Мама у мене дуже владна людина, тато у неї під п’ятою. А я, бачте, маю свою волю і характер.
Тому вона мені на зло і зробила дарчу на свій будинок на мою дочку Люду. Я була абсолютно не проти, але ще тоді Люді і мамі зауважила, що в старості нехай мою маму і тата доглядає її улюблена онучка.
І так і було, до не давна. Батькам моїм вже за вісімдесят, і якось одночасно вони злягли. Тато повністю, мама ще слабенько ходить.
Люда їх годувала, купала, прибирала у них… Зять допомагав.
А місяць тому Люда і зять нам заявили: хочуть другу дитину, вже взяли іпотеку і беруть трикімнатну квартиру у районному центрі недалеко від нашого села. Сказали, що втомилися від «гуртожитку», від догляду за старенькими…
Тобто??? Ми ще з чоловіком на роботі обоє, та і взагалі.
Мені тепер доглядати за батьками, а хата у підсумку – дочці? Якось це не в’яжеться. Я так Люді і сказала. Або забирайте бабу й діда з собою, або переробляйте дарчу на мене.
Але Люда сказала, що залишити хату їй – бабусина воля, а старі сказали, що зі своєї хати вже нікуди не підуть…
Словом, я виставила дочці й зятю умову: або вони залишаються жити з нами, поки живі мої батьки, або оплачують доглядальницю. Люда ходить кілька днів набурмосена. Але третього не дано. Ну а як іще?
Спеціально для Ibilingua.com
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
