Моя історія проста і досить банальна. Майже 25 років прожили у шлюбі з уже колишньою дружиною. Шлюб для мене був ідеальний, дружину любив, жив для сім’ї. В нас двоє дорослих дітей.
Завжди вважав, що у нас з дружиною дуже гарні стосунки, все було яскраво у всіх сферах життя. Думок про те, що дружина може бути мені не вірна, що може зрадити, у мене навіть ніколи не виникало. Але, як то кажуть: «Якщо ми у щось не віримо, це не означає, що цього немає».
Майже 16 років у дружини стався роман на боці. Я тоді працював вахтами, у нас були труднощі з великими грошима. І ось у той час все й сталося.
Дізнався я про все випадково і неочікувано. Розлучалися друзі сім’ї, і в процесі розлучення на емоціях подруга нашої родини розповіла мені всю правду, що її чоловік зустрічався з моєю дружиною. Зробила все це вона при свідках.
У той момент дружина пожартувала, але пізніше між нами відбулася серйозна розмова і вона у всьому зізналася. Сказала, що було таке, що не втрималася, піддалася емоціям, втратила голову та згрішила. Потім схаменулась, припинила все. Сказала, що через те, що любить лише мене.
Змиритися з усім цим і пробачити я не зміг. Через рік після того, як правда спливла, ми розлучилися. Ось уже півтора роки я сам. Живу один, бачуся з дітьми, няньчуся з онуками. Іноді бачу там колишню дружину.
Євгенія плаче, благає пробачити і повернутися. А я не можу. Вона для мене була всім, а в реальності он воно як виявилося. Як осквернена святиня.
Начебто живу, і зміг пережити, а ніби й ні. У душі досі є до неї почуття, але пробачити, бачити, чути та доторкнутися до неї не можу. Була найближча рідна та кохана людина, а виявився ворогом та зрадником.
Жити з цією правдою поки що так і не навчився. Про те, що про все дізнався, не шкодую. Але було дуже важко усвідомити, що все сімейне життя виявилося обманом. От якось так. Хоча діти мене вмовляють пробачити їхню маму й старіти та доживати разом.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні