– Доню, тобі вже тридцять п’ять “на носі”, а ти все перебираєш хлопцями. Твої однолітки вже давним-давно дітей в школу за руку водять. Ну чим тобі Андрій не догодив? Хороший хлопець, роботящий, та й красень ще той, – постійно мучила мене мама. Але ж скажіть мені, хіба нормальний чоловік буде так поводитись. Та краще вже одній, ніж з таким “нитіком”
Одного прекрасного дня я просто розійшлася з Андрієм, і причина цьому серйозна – його ниття. Ну не переношу я ниття, у мене виникає відразу протилежна реакція, зовсім не жаль, а роздратування.
І хочеться якомога швидше позбутися від джерела цього роздратування.
Чому ж він нив. Причин було дуже багато, починаючи від того, що ось йому вже стільки років, а він так і не став президентом всесвіту, ну або хоча б дрібним начальником.
Виявилося, що з його освітою зовсім немає перспектив, а переучуватися вже занадто пізно, починати якусь нову діяльність теж вже пізно, все, життя пройшло повз.
На роботі Андрія все дратувало, не було перспектив зросту, тому що кругом свої та наші. Але новий проєкт на себе брати він відмовився, так як потрібно було б на роботі на годину затримуватися, а це його не влаштовувало.
Влаштовував тільки варіант робити те ж саме, так само йти додому, але за великі гроші. Тільки ось начальник, такий поганий, чомусь все ніяк не підвищував зарплату.
Шукати роботу в іншій компанії теж не варіант, це ж він буде зовсім зелений, всі будуть йому тикати і вказувати на недоліки, тут хоча б він все знає. Та й у новій компанії теж тільки свої та наші.
Всі мої пропозиції про те, як можна змінити ситуацію, сприймалися в “штики”, адже я наївна і не знаю, який цей світ злий і складний, і так – навколо ж всі свої та наші.
У підсумку я зрозуміла, що насправді Андрій знав, що міняти нічого не збирається, та й не хотів нічого міняти.
Людина нила просто заради того, щоб понити, щоб його пожаліли, щоб погодилися з тим, що всі навколо злодії і шахраї і простій людині нікуди не пробитися.
Але я не могла з цим погодитися, тому що у мене зовсім інша думка і мене дратує ниття. Тому зараз його ниття слухає хтось інший.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
