fbpx
життєві історії
Досі я думаю, що мені дуже пощастило з чоловіком. Ми справили пишне весілля з шикарною білою сукнею, лімузинами і іншою мішурою. Тарас став моїм першим і єдиним чоловіком на довгі роки. Жили добре, побудували будинок. Щодо Романа… “Мамо, одумайся, розкрий очі! Він же тебе використовує, ну не можеш ти бути потрібною чоловікові, молодшому за тебе на 7 років!” Хіба я не варта щастя?..

Досі я думаю, що мені дуже пощастило з чоловіком. Ми справили пишне весілля з шикарною білою сукнею, лімузинами і іншою мішурою. Тарас став моїм першим і єдиним чоловіком на довгі роки. Щодо Романа… “Мамо, одумайся, розкрий очі! Він же тебе використовує, ну не можеш ти бути потрібною чоловікові, молодшому за тебе на 7 років!”

Життя здається правильним і звичним, поки одного разу ти не зустрінеш ЙОГО. І просто не можеш зрозуміти, радіти цій зустрічі або зробити все, щоб забути про неї.

Зі шкільних років я була правильною дівчинкою. Добре вчилася на радість батькам і завжди думала головою, щоб не влипнути в неприємні історії.

Хлопчики були забороненою для мене темою довгий час. Та фактично я і не зустрічалася особливо ні з ким, весь час – на вчання. Так, безневинна дружба і поцілунки в щічку – ось і все, що було.

А потім на горизонті з’явився мій майбутній чоловік. З Тарасом було дуже спокійно, затишно, комфортно.

Залишалося менше місяця до випускного, коли він запросив мене на перше побачення. Тарас був набагато старшим, міг дозволити собі не поспішати, всіляко намагався зацікавити мене як людина. Ну а я дивилася на все це через рожеві окуляри. Така чудова партія: вихований, цікавий, з машиною і власною квартирою. Та ще й так правильно міркує, з ним завджи цікаво.

Досі я думаю, що мені дуже пощастило з чоловіком. Ми справили пишне весілля з шикарною білою сукнею, лімузинами і іншою мішурою.

Тарас став моїм першим і єдиним чоловіком на довгі роки. Зараз я дивлюся на це з іншого боку. Сказати, щоб я була в захваті від його ласк, уваги – це не зовсім так. Але, і стверджувати, що він не намагався або обділяв мене – теж не можу. В мене ж просто не було ніякого досвіду! В цілому, він був ідеальним чоловіком і батьком наших двох дітей. І ще він був далекоглядним мудрим другом, який змусив мене здобути освіту і увійти в сімейний бізнес. Не один раз Тарас говорив, що все одно піде з життя раніше за мене. Тому мені варто бути в курсі всього, і зуміти, в крайньому випадку, прогодувати дітей. Так рік йшов за роком: сито, спокійно і передбачувано.

Все змінилося в той день, коли Тарасу стало погано. Вірніше, коли йому стало зовсім погано. Але намічалася дуже велика угода по роботі, і він категорично не хотів залишати справи на самоплив і йти до лікарів, все відтягував.

Угода відбулася, і ми вирушили відзначати цю подію з партнерами. Під час вечірки чоловік почервонів, став скаржитися на те, що йому душно, але навідріз відмовився йти додому. А ще через годину довелося викликати швидку допомогу…

Його так і не врятували. Всі гроші світу знецінилися в одну мить. Мені здавалося, що це просто поганий сон.

В той період діти буквально врятували мене. Дочка так жалісливо стала просити не сиротити їх ще раз, що я змусила себе піднятися і жити далі, заради них.

Можливо, час лікує, але моя терапія часом тривала дуже довго, майже чотири роки. Я не могла нікого підпустити до себе, цуралася чоловіків, і мляво реагувала на компліменти. Фактично, поставила хрест на собі як на жінці і стала бізнес-леді та матір’ю. А ще захопилася творчістю, щоб пережити цю порожнечу в душі.

Стала вишивати картини бісером. На цій хвилі познайомилася з цікавою дівчиною, яка вигадувала різні цікаві ноу-хау. На одну із зустрічей її привіз брат.

Як тільки я глянула на Рому, мої ноги просто підкосилися. Блакитноокий двометровий спортсмен щиро цікавився захопленням сестри і ставився до неї швидше по-батьківськи. Адже їх батько залишив сім’ю дуже давно і Рома звик відповідальність і турботу про рідних брати на себе.

Звичайно, я не показала, що він мені сподобався. А коли обережно дізналася, що він молодший за мене на сім років, зовсім засмутилася. Але, як з’ясувалося пізніше, я теж йому сподобалася. Вже не пам’ятаю, як ми опинилися з його сестрою на тій вечірці, не пам’ятаю, чому дозволила собі зайві коктейлі, чому він приїхав нас охороняти, і як опинилася в його обіймах… Його очі, він сам – від усього в мене голова йшла обертом, а душа сповнювалася металиками, яких я взагалі не відчувала ніколи. Ні-ко-ли, навіть з чоловіком!

Ми просто зайшли з Ромою випити кави, а його сестра раптом кудись зникла. Зате він був поруч, такий солодкий і бажаний. Він злегка підштовхнув мене до стіни, і я відчула всю його силу, всю пристрасть. І я розуміла, що ніколи не відчувала нічого подібного зі своїм чоловіком.

Наступного ранку я горіла від сорому і не знала, що робити. Хотіла забути про все, але виявилося, що для нього я не була жінка на одну ніч! Він хотів спробувати побудувати зі мною стосунки.

Наші зустрічі тривають вже майже рік, він наполягає, щоб ми жили разом, щоб я познайомила його з дітьми.

Він не бідна людина, щоб запідозрити в ньому альфонса. Я його не утримую. Але його квартира явно мала для нас з дітьми. Не уявляю, як я приведу його в будинок, який будував чоловік. Але і втрачати його просто не можу… Коли бачу ці очі і відчуваю його сильні руки – втрачаю розум.

Ще є складність: дочка в мене вже підліток і міркує зовсім по-дорослому. Говорить:

– Мамо, одумайся, розкрий очі! Він же тебе використовує, ну не можеш ти бути потрібною чоловікові, молодшому за тебе на 7 років!

Ну як її переконати? Вона навіть чути не хоче проте, щоб познайомитися з Романом, а тим паче, щоб він до нас переїхав.

Можливо, хтось був в такій ситуації, і може мені підказати, як же бути, щоб не осквернити пам’ять чоловіка і, при цьому, не втратити близьку людину. І знайти в цій ситаціє підхід до дітей? А, можливо, те, що він молодший на цілих сім років лише доводить неможливість наших почуттів і відносин, і донечка права?

Питань багато, а відповідей не знаходжу. Але хіба я не варта жіночого щастя?

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page

facebook