Доця моя в 37 років заміж вийшла, але розуму так і не набралася. Просить мене Олена в її сім’ю не лізти. Винить у всьому мене, але я, як можу, їх підтримую. Зять в мене такий, що тільки б на дивані і вилежувався, а та крутиться біля нього, як гувернантка. Але і це ще пів біди. Недавно Оленка повідомила, що при надії, але Андрій відразу ж сказав, що не впевнений, що то його дитя. Моя дочка замість того, щоб його поперти з хати, міняє цього ледаря на дитину. Певне буду я її виховувати.
Ох і зятьок мені попався.
Моя Олена якось ніколи не вміла чоловіків вибирати. Моїй доньці, як не один, то другий – непутящий попадався. Кожного разу все повторювалося знову і знову.
Оленка закохувалася, мене слухати не хотіла, навіть якщо було чітко видно, що той обранець не для неї, а потім приходила і плакала в мене на колінах.
Останньою разу так само було, але зовсім скоро доня знайшла нового хлопця – Андрія. Чесно, не знаю, чи то на зло мені, чи то дійсно Олені сподобався той хлопець, але донька дуже швидко вискочила за нього заміж.
Пам’ятаю й двох місяців не минуло як я дізналася, що моя донька тепер наречена.
З одного боку я її розуміла, все-таки 37 років, пора вже й заміж виходити, але з іншого боку це ж не означає, що треба з першим кращим під вінець йти.
Донька мені суворо заборонила лізти в її стосунки з Андрієм. Чогось Олена думала, що це я винна в її невдачах на любовному фронті.
Хоч як би там не було, але іноді я приходила до них в гості.
Весілля молодята зіграли швидко і доволі скромно. Андрій ніколи не мав стабільного доходу.
Зятьок підробляв на будівництві і то після робочого дня часто робив собі на декілька днів вихідний. Моїй доньці приходилося важко працювати і до того ж вона робила вигляд, ніби все нормально і не дозволяла допомогти.
Хоча я чітко бачила, що в Олени життя далеко не мрія. Мені було шкода бачити, як Андрій лежав собі на ліжку, а донька бігала біля нього, як служниця. Але навіть в тому випадку Олена не дозволяла й слова сказати зятьку.
Моя донька з чоловіком жила відносно не довго, але відносини не складалися відразу ж. Я натякала Олені, що варто б залишити такого чоловіка.
Я не розуміла, навіщо доньці бути з чоловіком, який тільки те й робить, що ускладнює життя. Але зовсім скоро я зрозуміла, причину такої поведінки.
Одного дня я неочікувано дізналася, що донька при надії. Ці симптоми не можна було сплутати ні з чим. Хоча не було схоже, що Олена рада цій новині.
Виявилося, що Андрій не готовий до дитини і взагалі, чоловік каже, що це може бути не його дитина.
Олена в слід за чоловіком сказала, що їй не потрібна та дитина. А мені в очах темніє від цієї інформації, бо розумію, яку помилку робить донька. В мене навіть була думка поки не пізно вмовити доньку привести дитя на світ, а потім залишити мені.
Та чи варто?
Що ви порадите в такому випадку? Чи можливо, що донька змінить ставлення до цієї ситуації? Чи ви б залишили чоловіка, який не хоче брати відповідальність за дитину?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“