fbpx
життєві історії
Довго тато без мами на цьому світі не зміг бути. Перед своїм відходом він покликав мене до себе, і вложив в руки документ, це була дарча на квартиру. Я ще здивувалася, оскільки квартира без того всього належала лише мені, але виясняти не стала. Єдине, що батько встиг сказати: “Нікого не слухай”. Не минуло й пів року, як в двері подзвонила двоюрідна сестра Наталя

Довго тато без мами на цьому світі не зміг бути. Перед своїм відходом він покликав мене до себе, і вложив в руки документ, це була дарча на квартиру. Я ще здивувалася, оскільки квартира без того всього належала лише мені, але виясняти не стала. Єдине, що батько встиг сказати: “Нікого не слухай”. Не минуло й пів року, як в двері подзвонила двоюрідна сестра Наталя.

Тітка Оля, мамина молодша сестра, ніколи не підтримувала зв’язку з моєю мамою. Вона не цікавилася її долею, та ще й зі спадщиною її кинула. Я знала, що в неї є двоє дітей – Володя та Наталя. Ми грались з ними, коли були зовсім маленькими, а потім зв’язок обірвався. Нещодавно двоюрідна сестра додалася до мене у друзі та розповіла багато кумедних подробиць.

Три роки тому пішла з життя мати. Тато дочекався, поки я отримаю диплом, і наздогнав маму. Вони дуже любили одне одного. Батько не міг упокоритися з тим, що його коханої жінки вже немає на цьому світі, тому й поник.

Перед відходом тато написав на мене дарчу. Я здивувалася, адже квартира мені й так дісталася б, але він сказав:

– Потім, дочко, все потім. Тільки не слухай їх – правда на твоєму боці.

Я намагалася з’ясувати докладніше, але тато не хотів говорити на цю тему. І ось через пів року після його відходу мені написала Наталя. Вона повідомила, що незабаром приїде до мене, адже нам треба терміново поговорити.

Я не стала суперечити, адже навіть не здогадувалася, що вона від мене хоче. Я залишила їй свої контакти і почала чекати на приїзд.

За тиждень я зустріла Наталю на вокзалі. Схвильована родичка чомусь дуже переживала та ховала від мене очі. Коли ми увійшли до квартири, вона сказала:

– О, новий ремонт, техніка дорога. Жаль, що ти скоро залишишся біля порожнього корита. Пішли, розповім тобі дещо.

Вона сказала, що брат Володя – не двоюрідний мені, а рідний по батькові. Саме тому бабуся заповідала квартиру тітці Олі, а не моїй мамі. Адже тато покинув тітку при надії і почав жити з моєю мамою.

– Готуйся! Вони твою квартиру ділити зібралися! – Додала вона.

І тоді я згадала про дарчу. Гроші всі були у мене – батьки ніколи не користувалися банківськими рахунками. Автомобіль також оформлений на мене. Що вони ділитимуть? Та й у батькове батьківство я не вірила, він був чесною і відкритою людиною.

– Дякую, Наталю, що сказала. Нехай їдуть. У тебе все?

– Так…

Я поклала сестру у вітальні, а сама вирушила до спальні. Щоправда, заснути мені не вдалося – я почула дивні звуки. Коли я вийшла у коридор, побачила, як Наталя риється у моїх документах.

– А що ми шукаємо?

– Нічого, я просто… це… — розгубилася родичка.

– Наталю, йди відпочивай. А вранці – до побачення. Мені не потрібні такі гості.

Вранці я прокинулася і зауважила, що Наталя пішла. Всі речі були на місці на перший погляд.

Через тиждень мені зателефонувала тітка:

– Як це твій тато дарчу написав? Ти – така-сяка, нас обділила, а сама шикуєш. Твій брат живе на орендованій квартирі, перебивається підробітками. Не соромно? Якби не твоя матуся, він би мене за дружину взяв. Все життя мені споганила.

Я просто кинула слухавку, щоб не слухати це марення. Родичі до мене не приїжджали, мабуть, жодних цікавих документів їхня посланниця не знайшла.

Знаєте, тепер я розумію, чому мама ніколи не спілкувалася зі своїми родичами.

Фото ілюстративне