fbpx

Довгожданна дитина не принесла в їх родину щастя. Навпаки – все шкереберть пішло. Олені гірко це визнавати, але й існувати так вона не згодна. – Навіть якщо все буде добре, – каже Олена, – на другу дитину не наважимося ніколи. Люди бояться вагітності, пологів, а я – охолодження відносин з чоловіком…

Довгожданна дитина не принесла в їх родину щастя. Навпаки – все шкереберть пішло. Олені гірко це визнавати, але й існувати так вона не згодна. – Навіть якщо все буде добре, – каже Олена, – на другу дитину не наважимося ніколи. Люди бояться вагітності, пологів, а я – охолодження відносин з чоловіком…

– Ніколи не думала, що так буває! – скаржиться тридцятирічна Олена. – Буквально за кілька місяців після народження дитини наш міцний шлюб затріщав по швах. Я вже серйозно думаю про розлучення. Чоловік затримується на роботі, втікає з дому з будь-якого приводу, додому йде вечорами без бажання, зупиняється у дворі з сусідами, яких раніше і гадки не мав…

… Олена десять років в шлюбі, зовсім недавно народила довгоочікуваного малюка. Під час вагітності вона вважала себе  найщасливішою. Хоча благополуччя далося непросто: Олена з чоловіком починали з нуля, з ліжка в гуртожитку. Вчилися, працювали, економили, виплачували іпотеку, паралельно вирішуючи питання з вагітністю: зі здо’рвям теж було не все добре.

Обоє мріяли про велику родину, хотіли як мінімум трьох дітей, а виявилося, що і первістком-то завагітніти – ціла проблема. Однак Оленка не впадала у відчай, лікувалися, обстежувалися, переживали невдачі – і знову піднімалися і йшли вперед…

Зате вже на чоловіка Олена звикла покладатися повністю. Він завжди втішав і підбадьорював під час невдач, вселяв віру в те, що все врешті-решт буде добре. Без його впевненості й оптимізму Олена просто не уявляє собі, як і вижили б в ці непрості роки. З вагітністю все ніяк не виходило, і вони стали вже дізнаватися про ЕКО.

Раптом зовсім, несподівано Оленка, вже не вірячи ні в що, зробила тест і побачила дві смужки!

Вагітність була легкою і приємною. Чоловік дбав, створив всі умови. Спостерігалися в хорошій клініці, народжували платно, після пологів разом приймали вітання… І перші пару місяців чоловік Олени намагався бути хорошим батьком.

Однак поступово, непомітно його участь стала сходити нанівець. Неначе раптом скінчився запас міцності і оптимізму, або почалася якась криза. Хоча об’єктивно –  якраз в цей час жити б та радіти: тільки-тільки виплатили іпотеку, зробили в квартирі хороший ремонт, вилізли з боргів, народили довгоочікуваного сина.

Практично все, до чого йшли довгі роки, так чи інакше здійснилося

Але спокійно чомусь не живеться. Почалися дрібні причіпки, непорозуміння, розбирання на тему «хто більше працює» і «хто більше втомився» ( «Я цілий день з ним просиділа!» – «А я цілий день працював! Дай мені хоч дух перевести!»). Олена ніколи не думала, що у них буде так, як зараз.

– Найняти няню? – ніби як сильно жирно при непрацюючій дружині! – зітхає Олена. – Та й дитина ще занадто мала. Допомогти нікому. Я відчуваю, що втомилася… Не знаю, що робити…

– Та так у багатьох, – зітхають подруги. – Жили душа в душу, а дитина народилася – і все шкереберть. Тут можливі два сценарії – або стиснути зуби і терпіти… ще пару років. Дитина підросте і все налагодиться. Ну принаймні, у багатьох так і було. Або, якщо зовсім несила, розходитися. Не ви одні такі, на жаль. Багато шлюбів не витримали випробування дитиною…

Нещодавно серйозно поговорили з чоловіком – він теж відчуває недобре, не уявляв, що буде так. Розлучатися Олена не хоче зовсім. Робитиме все від неї залежне, щоб якось зберегти сім’ю, протриматися ще якийсь час разом – а там, дивись, дитину можна буде здати в садок, йти працювати, ставити нові цілі – і все дійсно налагодиться.

Чоловік теж готовий зі свого боку зробити все можливе. Правда, трохи коробить від думки, що улюблений довгоочікувани синочок, виходить, руйнує сім’ю.

– Навіть якщо випливемо і все буде добре, – каже Олена, – на другу дитину не наважимося ніколи. Люди бояться вагітності, пологів, а я – саме охолодження відносин з чоловіком… І начебто Олена не ледачіша і не слабша від інших – завжди була активною, позитивною, сильною жінкою, до тридцяти років багато чого досягла.

І чоловік її теж не з тих, хто лежить на дивані і плює в стелю. І почуття є один до одного, принаймні, поки. І дитина довгоочікувана, синочка просто вимолили у Бога. І до труднощів вони звикли .. Чому ж їм так непросто дається перший рік з дитиною?..

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, sputniknews.kz

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page