Поки свекруха дачу на сина не перепише, я там пальцем ні до чого не доторкнуся. Машину ми так вже поремонтували. красно дякую.
Свекруха Катерина Василівна другий тиждень обриває телефони мені і чоловіку, що пора їхати на дачу.
Мовляв, поки дощу немає, треба дах перекрити, прибрати все до зими. А я там пальцем об палець не вдарю, поки вона не переоформить цю дачу на мого чоловіка Дмитра. Навчена гірким досвідом, ми так вже машину полагодили.
Свекруха в мене дуже хітромудра жінка. Про таких кажуть “м’яко стелить, та жорстко спати”. Ось і зараз вона переживає, що треба терміново на “нашій” дачі поміняти дах, поки дощі знову не зарядили. Наша, а точніше мого чоловіка, дача тільки на словах його мами. За паперами це дача свекрухи.
Вона ще минулого літа гучно оголосила, що переоформить дачу на Діму, але віз і нині там. Рівно після того, як дізналася, що ми вирішили відкладати на покупку своєї ділянки. Мовляв, навіщо гроші витрачати, он, стоїть дача, краще туди гроші вкладіть, я вам її відпишу. Але поки щось не відписала. Свекруха, звичайно, запевняє, що це просто формальності, що в родині має бути довіра.
– Ви що, мені не вірите? Думаєте, обману вас? – зі сльозою в голосі запитує вона. А ми не віримо. І так – обдурить. Тому що разок вже таке й було.
Два роки тому свекор потрапив в невелике ДТП . Машина потребувала ремонту і після аварії, і за віком. Поки у свекра нога зросталася, свекруха заголосила, що машина стоїть і псується, якщо зараз не зробити ремонт, то потім тільки в металобрухт. Тоді вона і прийшла з пропозицією.
– А давайте ви машину підремонтуйте, а батько її потім на вас переоформить. Куди йому їздити вже, доїздився! А то так шкода річ, простоює і псується!
Чоловік почухав потилицю і вирішив, що для першої машини батьківська зійде, якраз щоб набратися досвіду, а потім вже нову брати. Я була тільки “за”, своя машина в сім’я нам би дуже не завадила. Про переоформлення якось ніхто особливо не думав, та й ніколи було. Відкладали паперові справи до повного одужання свекра.
Ми витратили гроші, зробили з ремонт машині, чоловік навіть якийсь час на ній поїздив, а потім свекруха зателефонувала і попросила повернути машину на базу.
– У сенсі, повернути? Мамо, а нічого, що ви мені її віддали? – здивувався Діма. Я була в такому ж здивованому стані.
– Як це віддала, ти що? Як я можу віддати машину, якщо вона на батька оформлена! – Дуже щиро здивувалася Катерина Василівна.
Чоловік зателефонував батьку і виявилося, що він взагалі не знав, що “вже наїздився” і був повинен переоформити машину на сина. Свекруха стояла на своєму, мовляв, не говорила такого і все. Дімка жовнами пограв, ключі відвіз і батькам дзвонити перестав.
Тиждень ходив темніше хмари. Потім йому подзвонив батько, сказав, що свекруха зізналася, що “може щось таке на емоціях і ляпнула”. Свекор пообіцяв гроші, які ми вклали в авто, повернути, але ми з чоловіком вирішили, що це буде наш подарунок йому на день народження.
Звичайно, після такого довіри до свекрухи немає ніякої. Тому коли вона почала розмови про дачу, ми вже були навчені гірким досвідом. Дмитро відразу заявив, що якщо мати хоче переоформити дачу, то він готовий прямо завтра разом з нею цим зайнятися. А вже потім ми будемо туди їздити поправляти паркан, перестилати дах і займатися іншими поліпшеннями. Якщо ні, то ми продовжуємо збирати на свою дачну діляночку.
– Дожили! Без папірця вже рідні не вірять, – журиться свекруха Катерина Василівна.
– І не говори, – підтакує чоловік. – Такі часи пішли, навіть родичі обманюють.
Тепер ми з Дімою робимо ставки, переоформить свекруха на нього дачу або придумає щось новеньке.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
