Друг Павла був в цей час в нашому місті, тому чоловік попросив, щоб я зустрілась з ним на нейтральній території, і віддала всі гроші з продажу квартири. Я довіряла чоловіку, тому й робила все, як він хотів. І ось тепер я живу зі своїм синочком в орендованій квартирі, і рахую копійки.
Коли я познайомилася з Павлом, я була така щаслива. Адже Павло так красиво мене доглядав. Він дарував мені квіти, робив невеликі подарунки і завжди запрошував мене та мого сина до піцерії. Дуже часто з Павлом ми навіть ходили разом у дитячий садок і забирали Назарчика з дитячого садка.
Павло дуже швидко завоював і мою довіру, і мого сина.
Ми з моїм сином жили разом у однокімнатній квартирі.
Павло мріяв: зайнятися бізнесом. Павло дав мені відразу ж зрозуміти, що дуже серйозно ставиться до мене і хоче, щоб ми з ним були разом.
Він дуже мріяв зайнятися бізнесом і вирішив зайнятися виробництвом меблів. Це було дуже цікаво. Ми часто з Павлом це обговорювали.
Павло шукав постачальників, їздив скрізь, шукав потрібне приміщення. Я у все це не втручалася. Адже я мала ще працювати і дбати про свого сина.
А потім Павло назвав мені суму, яка була потрібна для бізнесу. Я злякалася: сума була величезна.
Я не хотіла брати кредит, але Павло переконав мене. Він сказав, що ми з ним сім’я і тому у нас має бути спільний бізнес.
Спершу він сам виплачував кредит. Він багато працював, але за пів року Павло сказав, що треба розширювати асортимент. Він запропонував мені продати мою квартиру.
– Я вже все підрахував! Повір мені, нам потрібно продати твою квартиру. Ми купимо двокімнатну квартиру в іпотеку. Ми сплатимо мінімальний початковий внесок. А гроші, які залишаться, ми вкладемо у наш бізнес. А коли виробництво стане прибутковим, ми просто виплатимо всю іпотеку відразу! Натомість у нас буде гарна двокімнатна квартира! Ми ще одну дитинку на світ приведемо! У нас все вийде і ми обов’язково будемо дуже щасливі! – Переконував мене Павло.
І я повірила Павлові. Ми продали мою квартиру і відразу ж купили двокімнатну квартиру на околиці міста. Ми одразу туди переїхали з Назаром жити.
А за тиждень Павло поїхав до іншого міста, щоб домовитися з постачальниками. А потім він повідомив мені про те, що не зможе поки що приїхати і попросив, щоб я передала гроші через його друга.
Я так і зробила. Я залишила трохи грошей собі, а решту віддала. Квартиру ми оформили на мене: це було чесно.
А незабаром Павло сказав мені, що його друг, виявляється, віддав йому не всі гроші. Я хотіла, щоб ми звернулися до поліції. Але Павло сказав, що він сам розбереться зі своїм другом.
А потім він повідомив мені, що у нього виникли великі проблеми із постачальниками. А ще через кілька днів Павло повідомив мені про те, що набагато вигідніше продати виробництво в нашому місті і відкрити цех у тому місті, в якому він зараз знаходиться.
Павло дуже швидко продав цех і поїхав. Минув місяць. Я нагадала йому, що він повинен дати гроші на оплату іпотеки. А Павло мені поскаржився на те, що в місті в нього дуже багато конкурентів, і треба купувати нове обладнання. Він сказав, що мені треба трохи почекати.
Звичайно ж, з Павлом у нас почалися “бурі”.
Зрештою він навіть перестав відповідати на мої дзвінки. Цілий рік я виплачую сама іпотеку за квартиру. Але мені це робити дуже важко.
Я вирішила здавати цю квартиру і цими грошима платила іпотеку. Ми з сином зараз живемо у маленькій орендованій однокімнатній квартирі.
Я дуже шкодую, що кілька років тому повірила Павлу і продала свою квартиру. Тепер я залишилася без квартири і винна в цьому я сама, бо була така довірлива.
Фото ілюстративне
