Другого квітня в нашій сім’ї з’явилася ще одна дитинка – дівчинка. З чоловіком ми виховуємо синочка, якому нещодавно виповнилося три рочки.
Родина в нас велика. Раніше, за добрих часів, ми всі разом часто зустрічалися і спілкувалися.
І ось в цю неділю, що прийде, ми плануємо зробити хрестини.
За кумів ми з чоловіком вирішили взяти спільних друзів. Але ось халепа в тому, що не все так просто в нас зі святкуванням.
Ми подумали, що зараз гучне святкування не на часі.
Запросили лише батьків, братів, сестер, і всіх своїх друзів, а їх в нас не мало.
І ось до мене вже дійшли слухи, що моя тітка, мамина рідна сестра, дуже сильно образилася, оскільки вони також ще молоді, але в списку їх немає.
Їм, щоб ви розуміли ситуацію, вже за сорок п’ять. Ну де молоді? Але річ навіть в цьому.
Просто, якщо просити їх, а не запросити інших, то вони образяться. Або ж всіх, або ж нікого.
Я відразу ж сказала, що на велике святкування потрібні гроші, а мені прилетіло, поза вуха, що ми багачі і насправді думаємо лише про себе.
Розсудіть нас, люди добрі. Невже я зобов’язана виправдовуватися перед всіма родичами, яких не запросила на хрестини?
Я розумію, раніше часи були інакші, але зараз це справді не легко організувати.
Чи є в них причини, ображатися на нас з чоловіком?
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Містечко у нас невелике, всі знають одне одного. Я не заміжня, мені 26 років. Молодий чоловік років тридцяти. У симпатичному коричневому піджаку. Соромитися я не стала. Кавалер замовив собі якийсь коктейльчик і цілив його протягом усього вечора. Я ж попросила у офіціанта шашлик, гарнір, тарілку морепродуктів та морозиво. Погляд мого Олега з розслаблено закоханого став тривожним
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил