fbpx

Другого квітня в нашій сім’ї з’явилася ще одна дитинка – дівчинка. З чоловіком ми виховуємо синочка, якому нещодавно виповнилося три рочки. Родина в нас велика. Раніше, за добрих часів, ми всі разом часто зустрічалися і спілкувалися. І ось в цю неділю, що прийде, ми плануємо зробити хрестини. Голова йде обертом, але не від організації, а через слухи, що до мене доходять

Другого квітня в нашій сім’ї з’явилася ще одна дитинка – дівчинка. З чоловіком ми виховуємо синочка, якому нещодавно виповнилося три рочки.

Родина в нас велика. Раніше, за добрих часів, ми всі разом часто зустрічалися і спілкувалися.

І ось в цю неділю, що прийде, ми плануємо зробити хрестини.

За кумів ми з чоловіком вирішили взяти спільних друзів. Але ось халепа в тому, що не все так просто в нас зі святкуванням.

Ми подумали, що зараз гучне святкування не на часі.

Запросили лише батьків, братів, сестер, і всіх своїх друзів, а їх в нас не мало.

І ось до мене вже дійшли слухи, що моя тітка, мамина рідна сестра, дуже сильно образилася, оскільки вони також ще молоді, але в списку їх немає.

Їм, щоб ви розуміли ситуацію, вже за сорок п’ять. Ну де молоді? Але річ навіть в цьому.

Просто, якщо просити їх, а не запросити інших, то вони образяться. Або ж всіх, або ж нікого.

Я відразу ж сказала, що на велике святкування потрібні гроші, а мені прилетіло, поза вуха, що ми багачі і насправді думаємо лише про себе.

Розсудіть нас, люди добрі. Невже я зобов’язана виправдовуватися перед всіма родичами, яких не запросила на хрестини?

Я розумію, раніше часи були інакші, але зараз це справді не легко організувати.

Чи є в них причини, ображатися на нас з чоловіком?

Автор – Наталя У

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page