Дружина мені часто говорила, що я не можу заробити їй грошей на нову шубу, хоча старій всього п’ять років, як і останній її машині.

Ще говорила, я не можу відвезти її на Мальдіви, адже цього літа вона відпочивала лише з мамою в Туреччині.

Потім вона звичайно, сказала мені, щоб я залишив все їй, що ми нажили разом і тільки потім підпише мені розлучення.

Я погодився і поїхав в село. Там раніше жила моя бабуся. За кілька років, побудував будинок, одружився на дівчині. Розводимо зараз курочок і качок. Все домашнє, все натуральне. Я забув про хвороби та нерви, які псували мені життя.

І ось як то кажуть, один раз приїжджає моя колишня з якимось молодим хлопцем. Звідки вона дізналася адресу, я міг тільки здогадуватися.

Я її одразу впізнав. Розфуфирена така, макіяжу штукатурка аж обсипається, на підборах.

Ой, але ж любив її. Гарною була раніше, доброю, турботливою. Сам її зіпсував. Обдаровував подарунками…

– Ну привіт, відповів я, – Пробач але дивлячись на тебе, навіть і не знаю як назвати, щоб не образити.

– Ха – ха, смішно, – відповіла Ольга. -Мені гроші потрібні, дай мені грошей!

– Ти не за адресою, банк в місті.

– Якщо не даси, я на тебе в суд подам! – Обідилась лась Ольга.

У цей момент виходить з сараю моя дружина Люба. Швидше за все вона чула весь наш діалог. Та й про колишню вона теж знала, яка вона і яким був я. Люба мовчки підійшла і облила її відром з помиями. З ніг до голови. Ой, мені аж шкода стало… Таку красу і помиями.

Взяла мене під руку і повела в будинок, обернувшись, подивилася на Ольгу і сказала.

– Зараз, я ще й собак спущу!

Ольга неголосно лаючись пішла до машини. Вийшов її кавалер, подивився в нашу сторону. Вислуховуючи розповідь своєї пасії, дав їй потиличника і мовчки сіли у машину. Я був здивований.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!